Каліфорнійська сяюча кішка: міні-леопард
Одна з найрідкісніших і найдорожчих порід кішок була виведена, щоб привернути увагу до проблеми браконьєрства та вбивства леопардів заради хутра. За припущенням одного із творців породи – американського сценариста та режисера П.Кейсі, усвідомлення спорідненості свійських та диких тварин має зупинити жорстоке поводження з останніми: людина не зможе вбити кішку, яка так нагадує її власного вихованця.
На жаль, досягти шляхетної мети не вдалося. І все одно ідея Кейсі та його наставника-біолога Л.Лукі стала одним із маленьких кроків людства до захисту природи, а також подарувала йому міні-леопардів, при створенні яких не було використано генів диких кішок. У схрещуванні брали участь сіамські, ангорські, абіссінські, менські, британські, американські короткошерсті та звичайні єгипетські та малайські вуличні кішки.
Результат – чіткі леопардові “розетки” по всьому тілу і ніби підсвічена шерсть блакитного, сріблястого, світло-антрацитового, бронзового, золотистого та рудого відтінків.
Каліфорнійські сяючі кішки не мають зелених очей – тільки золотисті, горіхові або блакитні.
Тойгер
Ідея вивести породу кішок, схожих на тигрів, належить американці Джуді Сагден, а її мати Джин Мілл свого часу стала «автором» бенгальської породи кішок, які взяли участь у селекції тойгерів.
Назвати тойгерів гібридною породою не можна: кров диких котячих у них вже дуже «розбавлена». Для розведення Джуді шукала кішку чи кота з чіткими вертикальними смугами. Знайшовся такий в Індії. Він і став прабатьком тойгерів, які можуть бути і жовтуватого, і сріблясто-сірого забарвлення, але обов’язково мають чіткі вертикальні смуги. Подібності з тиграми додає серцеподібна голова із закругленими на кінчиках вухами і глибоко посадженими очима, напівприкритими трохи нависаючими верхніми повіками.
Незважаючи на грізний тигриний вигляд, характер тойгерів – такий самий «плюшевий», як їхня вовна.
Бомбейська кішка
Порода, яка, здавалося б, повинна стосуватися Індії, але ні: і тут не обійшлося без США. Роботу з виведення кішок, схожих на пантер, розпочала в середині минулого століття Нікі Хорнер із Кентуккі. Вчений відбирала для схрещування найтемніших бурманських кішок соболиного забарвлення та американських короткошерстих кішок чорного забарвлення. До речі, для збільшення та покращення генофонду бомбейських кішок досі схрещують із представниками цих порід. Підсумок – міні-пантера (а зовсім не пума, як іноді пишуть: чорних пум немає в природі!) Бомбеєв відрізняє гладка «сатинова» на дотик шерсть без підшерстя і вкраплень інших відтінків і яскраві оранжево-жовті очі, які набувають цього відтінку тільки до року після сірого та блакитного етапів.
Бомбеї – дуже рідкісна порода, і всі родоводи її представників сягають знаменитої кішечки Люв Іт Блек, отриманої в результаті старань заводчків-ентузіастів Херба і Сьюзен Цвікер зі США: вони продовжили справу Нікі Хорнер і суттєво просунулися в поліпшенні породних якостей бомбеїв.
Пантеретта
Здавалося б, одна кішка-пантера вже є, але не припиняються спроби вивести породу ще краще та «пантеристіше». Обережно, поки такої породи немає, хоча відомостей про неї і навіть пропозицій про продаж кошенят досить: у кращому разі це просто чорні кошенята. А що є? Є американські заводники бенгальських кішок Майк і Мері Бледгуд, в розпліднику якого народилася чорна кішка (меланістка, з превалюванням чорного пігменту) і її схрещували з кішками інших порід, намагаючись отримати ту саму «пантеру». У результаті кілька років тому породу визнав як експериментальну американську спілку заводчиків IPCBA.