Глисти у дорослих собак та цуценят – це взагалі небезпечно?
Насправді так: зараження гельмінтами може завдати багато шкоди. По-перше, черв’яки висмоктують з організму тварини поживні речовини, що надходять з їжею. По-друге, вони отруюють організм відходами своєї життєдіяльності, через що може статися інтоксикація або розвинутись алергія у собак. По-третє, іноді глисти несуть разом із собою хвороботворні бактерії.
У результаті організм вихованця поступово виснажується, слабшає, починаються алергії, інфекційні захворювання.
Особливо глисти небезпечні для маленьких собак: у цуценят уповільнюється розвиток, а від кишкових паразитів може виникнути непрохідність, що загрожує розривом кишечника і загибеллю тварини.
Чи можу я заразитися від собаки?
Ризик зараження є. Звичайно, не всі види «собачих» хробаків можуть жити в організмі людини через температуру. Але деякі, наприклад, такі як ехінокок, токсокара, лямблія, унацинарія, свинячий ціп’як, диффілоботріум, передаються від вихованця до його господаря.
Зараження відбувається при контакті із зараженою твариною. Яйця паразитів можуть бути у слині, на лапах, під кігтями собаки.
Пам’ятайте, що навіть здорова тварина може стати переносником паразитів: вона може принести яйця глистів з прогулянки, повалявшись на землі або погравши з іншими собаками.
Тому правильно не тільки вчасно проводити профілактику та лікування вихованця від гельмінтозів, а й дотримуватися гігієни: мити лапи після прогулянки і час від часу купати собаку.
Які симптоми зараження глистами у собаки?
Як ми писали вище, черв’яки можуть селитися у різних внутрішніх органах, тому варіантів можливих симптомів багато. Ось найпоширеніші симптоми:
- у собаки хороший апетит, вона з’їдає повну або навіть збільшену порцію, але при цьому худне;
- тварина слабшає і стає млявою;
- погіршується загальний стан, стан шкіри, вовни, вихованець виглядає хворим;
- пронос, блювання, метеоризм при звичайному апетиті;
- у випорожненнях можна побачити слиз, кров або навіть дорослих гельмінтів;
- у цуценят роздмухується і часто бурчить живіт, вони стають слабкими, неактивними і відстають у розвитку від норми.
Як лікувати заражену глистами собаку?
У разі прояву симптомів гельмінтозу (достатньо хоча б одного описаного вище) необхідно одразу ж звернутися до ветеринарної клініки та здати аналіз. Лікар визначить, чи хворий собака глистами, встановить різновид паразитів і призначить відповідний засіб з урахуванням фізичних особливостей вихованця.
Від кожної групи глистів призначаються індивідуальні схеми лікування.
Глистогонні препарати діляться на вузькоспеціальні, які працюють лише проти певних паразитів, і універсальні, що впливають широкий (але не весь!) спектр гельмінтів. Перші використовуються лише за підсумками аналізів ветеринара, а другі для профілактики.
Лікувати собаку від глистів без консультації ветеринара ми не рекомендуємо. Але якщо ви проводите дегельмінтизацію самостійно, то:
- ретельно вибирайте препарат – переконайтеся, що він підходить під особливості вашого вихованця;
- уважно прочитайте інструкцію;
- правильно дотримуйтесь дозування: занадто велика кількість препарату може отруїти собаку, а мале не дасть потрібного ефекту.
Якщо собака ослаблена, обсяг препарату слід скоротити або використовувати менш сильнодіючі ліки.
Крім дегельмінтизації, собаці, можливо, знадобиться зміна раціону на лікувальний, наприклад, якщо у тварини розвинулася алергія або виникли проблеми із шлунково-кишковим трактом. Призначати харчування має лікар.
В окремих випадках потрібні заходи превентивної безпеки. Так, давати собаці глістогінну потрібно в таких випадках:
- за два тижні перед в’язкою обом партнерам, адже щенята можуть заразитися, ще перебуваючи в утробі матері;
- через три тижні після пологів від глистів позбавляють і цуценят, і їхню маму;
- за 1-2 тижні перед щепленням;
- 2-3 рази на рік профілактично;
- перед подорожами та виїздами за кордон.
Які є профілактичні заходи від глистів?
Повністю запобігти зараженню паразитами практично неможливо, але знизити ймовірність їх появи та збитки від них допоможуть такі заходи:
- 1-2 рази на рік ведіть вихованця на обстеження до фахівця і для здачі аналізів: чим раніше виявлять глистів, тим менше шкоди вони встигнуть принести;
- глистами може заразитися навіть тварина, що не залишає межі будинку, тому не нехтуйте заходами боротьби з глистами, навіть якщо не випускаєте собаку надвір;
- пам’ятайте, що чистота – запорука здоров’я: чим частіше відбувається прибирання в будинку та місцях вигулу собаки, тим менша ймовірність зараження глистами;
- часто мийте та дезінфікуйте всі предмети собачого побуту: миску, щітку, іграшки, повідець, намордник, підстилку;
- ні в якому разі не годуйте вихованця сирим м’ясом полеглих або диких тварин, а також річковою рибою. Сирі м’ясні продукти завжди необхідно посікти і ошпарити перед тим, як давати тварині. Заморожування сирого м’яса допомагає знищити яйця паразитів.
- проводьте профілактику серцевих черв’яків – це одні з найнебезпечніших паразитів;
- не допускайте зараження бліхами та кліщами – комахи є одними із переносників яєць гельмінтів;
- не дозволяйте улюбленцеві контактувати з дикими та бродячими тваринами, забороняйте собаці валятися у бруді та чужих випорожненнях;
- місцевість із густою травою, високою вологістю та комарами – розсадник паразитів усіх видів, тому тримайте собаку від таких місць подалі.
Пам’ятайте про те, що собака може заразити глистами та людину. Тому щорічно всі члени сім’ї, у якій є собака, повинні профілактично приймати глистогінну або здавати аналізи на гельмінтів.