Як зрозуміти, що у собаки зайва вага чи ожиріння?
Якщо у людей індекс маси тіла розраховується залежно від зростання, то для собак такої формули не існує: дуже багато різних фенотипів та порід, єдиної норми немає. Але визначити наявність зайвої ваги у вихованця можна візуально і на дотик.
Нормальна вага: ребра промацуються під тонким шаром жиру; при погляді зверху талія видно під ребрами, при погляді збоку живіт підтягнутий.
Зайва вага: ребра насилу промацуються; при погляді зверху талія ледве видно або відсутня, а біля основи хвоста відчувається щільний прошарок жиру; при погляді збоку живіт трохи провисає.
Ожиріння: виражені жирові відкладення; ребра не визначаються; талії немає; живіт висить; стегна і основа хвоста покриті товстим шаром жиру.
Які хвороби провокує зайву вагу?
Як правило, зайва вага призводить до хвороб, якщо вона на межі з ожирінням. Підвищує ризик розвитку дуже багатьох хвороб – від патологій опорно-рухового апарату та серцево-судинних захворювань до діабету та онкології – саме ожиріння.
Які помилки господарів призводять до набору собакою зайвої ваги?
Ви коли-небудь бачили бездомного собаку, що страждає на ожиріння? На жаль, найчастіше винуватцями хвороб вихованців стають самі господарі. Ось їхні головні помилки:
Перегодовування, хоч як банально це звучить. Якщо собака регулярно отримує порції більшого розміру, ніж їй фізіологічно необхідно, вона неминуче набере ваги.
Фізіологічна норма залежить від індивідуальних особливостей вихованця – породи та фенотипу, віку, стану здоров’я, вихідної ваги, рівня фізичної активності.
Якщо для свого улюбленця ви вибираєте натуральне годування, його склад та обсяг повинен розрахувати ветеринар. Норма промислового раціону написана на упаковках корму і її також не можна перевищувати. Буває, що проблема із зайвою вагою вирішується використанням мірної склянки або кухонних ваг як обмежувач.
Незбалансоване харчування, що не підходить. Організм собаки не пристосований до перетравлення великої кількості вуглеводів та рослинного білка. Повноцінним білком для неї є тварина, тому основою харчування не можуть бути каші. Чому ні? Справа в мозку, який після прийому такої їжі не отримає сигнал про надходження достатньої кількості поживних речовин, тобто тварина не відчує насичення немає, навіть якщо з’їдена велика і калорійна порція. У результаті: більше калорій, менше необхідних правильної роботи всіх систем організму речовин.
Собакам шкідлива занадто жирна їжа, протипоказані прості вуглеводи (цукор у будь-якому вигляді).
Їжа зі столу, частування непризначеними для собак ласощами. Мало того, що ця їжа не підходить вихованцю (докладно про це читайте в цій статті) – головна небезпека нездорових перекушування в тому, що отримані від них калорії не зараховуються в загальний денний обсяг. Хоча ці калорії цілком реальні.
Нестача фізичної активності. З представниками багатьох (особливо мисливських) порід потрібно гуляти не менше ніж 3-4 години на день. Цю потребу не можна ігнорувати і потрібно враховувати на етапі вибору породи (про те, які породи схильні до ожиріння, читайте нижче).
Відсутність згоди щодо харчування собаки у сім’ї. Якщо господар суворо дотримується правил годівлі, але в сім’ї є хтось «добренький», хто вихованця «шкодує і балує», нема чого дивуватися набору зайвої ваги. Порахуйте, у скільки обійдеться лікування собаки, наприклад, якщо ожиріння позначиться на роботі підшлункової залози, або скільки коштуватиме лікувальний корм, на якому хворій тварині доводиться сидіти іноді довічно.
Відсутність лікування паразитарних інвазій. Всупереч стереотипу, що глисти завжди призводять до худорлявості свого носія, інвазії бувають однією з причин набору ваги та ожиріння – до речі, не тільки у собак, а й у кішок, і у людей. Справа в тому, що токсини, що виділяються паразитами, можуть викликати у тварин сонливість і навіть уповільнювати метаболізм. Раз на квартал собака повинна отримувати глистогінний препарат, а через 10-14 днів прийом треба повторювати, щоб він убив паразитів, які за цей час вилупляться з личинок.
Дискомфортне середовище, грубе дресирування, відсутність нових вражень. Все це забезпечує стрес, який може стати хронічним. Порушення харчової поведінки починаються тоді, коли їжа стає єдиною розвагою, джерелом радості та заїданням стресу.
Неправильний вибір промислового корму. Раціон підбирається за віком та розмірами собаки, а також відповідно до індивідуальних потреб вихованця. Так, не можна продовжувати годувати дорослого собаку кормом для цуценят, тільки тому що «вона його із задоволенням їсть»: раціон для маленьких тварин надмірно поживний для організму, що перестав рости. При виборі корму для собаки дрібних порід потрібно враховувати їхній швидкий обмін речовин, а стерилізованого вихованця переводити на спеціальний або просто низькокалорійний корм — «гормони заспокоюються», собака стає менш активною і потребує дієти з легкозасвоюваними білками, складними вуглеводами, обмеженою кількістю жирів, високим вмістом клітковини та всіма необхідними вітамінами та мінералами.
Інші причини набору ваги
Ожиріння може бути:
- функціональним – що називається “на тлі повного здоров’я”, коли медичних причин набору ваги немає, і причиною ожиріння стали переїдання та гіподинамія;
- дисфункціональним – обумовленим неполадками та збоями у самому організмі. Воно буває рідше, ніж функціональне, і, як правило, пов’язане з неправильною роботою ендокринної системи. Тому при діагнозі ожиріння відвідування ветеринарного ендокринолога обов’язково: лікар повинен виключити діабет та патологію щитовидної залози. При явних порушеннях харчової поведінки варто проконсультуватися із зоопсихологом: якщо собака переїдає на нервовому ґрунті, йому показано лікування: піде невроз чи депресія – підуть і зайві кілограми.
Крім того, є породи, представники яких схильні до набору ваги. Це багато мисливських і гончих собак: спанієлі, такси, біглі, лабрадори, золотисті ретрівери. Вони «заточені» на активний спосіб життя, і за його відсутності (наприклад, у міській квартирі) потребують обмеження харчування. Крім того, до зайвої ваги схильні представники порід-брахіцефалів: англійські та французькі бульдоги, боксери, мопси, пекінеси – через особливості будови черепа та гіпертрофії та деформації тканин носа ці собаки мають труднощі з диханням. Це і саме по собі погано (недостатнє забезпечення клітин киснем), і ускладнює рухову активність собаки: вона побігає – і відразу задихається. У таких випадках необхідно проконсультуватися з ветлікарем щодо можливого лікування.
Ожиріння – це хвороба і її треба лікувати. У більшості випадків лікування – це лише перехід на спеціальний корм та збільшення активності. Нехай ваші вихованці будуть здорові!