Чому кліщ називається вушним?
Вушний кліщ, або Otodectes cynotis, – членистоноге мікроскопічного розміру. Максимальна довжина його тіла – 700 мкм, або 0,7 міліметра. Назву «вушний» він отримав тому, що паразитує у внутрішньому вусі, вушній раковині та вушному проході ссавців: переважно у собак, кішок, лисиць і тхорів.
Вушні кліщі небезпечні — вони дуже швидко розмножуються, тому за відсутності лікування захворювання швидко набуває важкої форми.
Чи може домашня кішка заразитися кліщем?
Основне джерело зараження отодектозом – хворі тварини. Якщо домашня кішка не контактує з іншими і не виходить із дому, ризик зараження мінімальний.
У зовнішньому середовищі, поза організмом тварини-носія, кліщ довго не живе: до 12 днів. І все-таки в окремих випадках цією хворобою можна заразитися через предмети побуту.
Переносником може бути сам господар: погладивши на вулиці чужу чи бездомну тварину, ви ризикуєте принести своєму вихованцю «подарунок» у вигляді вушного кліща.
Тому дотримуйтесь правил безпеки.
Чи небезпечний вушний кліщ для людини?
Найчастіше людина є лише потенційним переносником отодектоза. Рідше укуси вушного кліща викликають у людей зовнішній отит або стають причиною сильного сверблячки та почервоніння.
Які симптоми зараження вушним кліщем?
Поведінка зараженого вихованця стає незвичайною. Кішка неспокійна, намагається чухати вушка лапами або треться головою об підлогу, меблі, стіни. Може кігтями роздирати хворе вухо в кров, іноді трясе головою, ніби намагається витрусити предмет, що потрапив у вухо. При тяжкій формі кішка ходить, повернувши або схиливши голову на один бік.
У вушних раковинах накопичуються рясні сірчисті виділення, шкіра запалюється і червоніє. Можлива поява кров’янистої рідини. На відміну від звичайної вушної сірки, при отодектоз виділення мають коричневий колір і неприємно пахнуть.
В одних кішок сверблячка може бути виражена слабо, в інших – через гіперчутливість до вушного кліща можливе сильне запалення і почервоніння шкіри, набряк і дуже сильний свербіж.
Чи може заражена тварина померти?
Сама собою наявність кліщів не тягне за собою загибель тварини. Однак у важких формах запалення, що виникає в місцях укусів у середньому вусі, може торкнутися головного мозку, що призведе до смерті. У деяких випадках тварина виліковується, але із загрозою повної чи часткової втрати слуху. Тому візит до ветеринара краще не затягувати.
Як захистити кішку?
Профілактика захворювання на вушний кліщ досить проста — регулярно оглядайте вихованця, щоб виявити паразита на ранніх стадіях. Чим раніше ви виявите чужу присутність, тим швидше і простіше його позбутися. Також дієвим засобом є регулярне чищення вух тварини лосьйонами, що мають антисептичні та протизапальні властивості.
Якщо кішка гуляє сама по собі, потрібно дуже уважно ставитися до її здоров’я: проводити регулярну вакцинацію та щомісячну профілактичну обробку, наприклад препаратом «Стронгхолд».
Що робити, якщо кішка захворіла?
При найменшій підозрі на отодектоз обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря, інакше великий ризик лікувати тварину від хвороби, якої у неї немає або, навпаки, запустити захворювання.
Якщо паразит виявлено і лікар призначив курс лікування, його в жодному разі не можна переривати, навіть якщо вихованець виглядає здоровим – при неповному лікуванні отодектоз незабаром виявиться знову.
Повний цикл розвитку кліща – близько трьох тижнів, тому загальний час лікування становить приблизно місяць.
Основний засіб для лікування кліща – спеціальні вушні краплі, мазі чи аерозолі. Часто паралельно із цим призначаються протигрибкові препарати місцевого застосування. Перед використанням основного засобу проти паразитів чи грибків потрібно прочистити кішці вуха. У жодному разі не можна використовувати засоби для дезінфекції на основі спирту, а також препарати для собак — це може завдати серйозної шкоди кішці.
Вуха кішці, що захворіла, чистіть від нальоту за допомогою ватного тампона або палички, змоченої в перекисі водню. Якщо захворювання у важкій формі краще попросити допомоги у ветеринара — з незвички можна глибше проштовхнути бруд, що тільки погіршить ситуацію. Якщо кішка завдає собі лапками рани, намагаючись почухати вуха, надягніть на неї спеціальний комір.
Заражену кішку обов’язково посадіть на карантин, ізолюйте її від дітей та інших вихованців. Після спілкування з хворим ретельно мийте руки. Також проведіть санітарну обробку приміщення, де знаходиться вихованець, – збудники отодектозу можуть бути всюди.