Що таке цукровий діабет?
Діабет – це хронічне захворювання ендокринної системи.
У хворих на цукровий діабет проблеми з інсуліном — гормоном, що регулює рівень вмісту цукру в крові: підшлункова залоза хворого не виробляє достатньо інсуліну або організм не може ефективно використовувати інсулін, що виробляється ним.
В результаті розвивається гіперглікемія чи підвищений рівень вмісту цукру в крові. Згодом це призводить до серйозного пошкодження систем організму, при діабеті також порушуються всі види обміну речовин: вуглеводний, жировий, білковий, мінеральний та водно-сольовий.
У кішок також буває цукровий діабет?
Так. І кішки, і собаки можуть бути хворі на цукровий діабет.
При цукровому діабеті організм тварини несприйнятливий до інсуліну чи відчуває його дефіцит.
Які типи цукрового діабету розрізняють у котів?
У кішок виділяють два типи цукрового діабету: інсулінозалежний та інсулінонезалежний.
При інсулінозалежному діабеті підшлункова залоза більше не виробляє інсулін. Цей тип діабету невиліковний, але він зустрічається рідко.
Інсулінозалежний діабет розвивається, коли організм вихованця стає несприйнятливим до інсуліну, який виробляє підшлункова залоза. Цей тип діабету зустрічається в переважній більшості випадків (до 80%) і пов’язаний з ожирінням, віком або з тим і з іншим. Він невиліковний, але привівши вагу вихованця в норму, можна поліпшити стан тварини.
Також у кішок зустрічається третій тип, що розвивається в результаті захворювання, яке спровокувало відхилення в роботі підшлункової залози або порушення обміну речовин. Діабет такого типу виліковний і проходить разом з недугою, що викликала його.
Діабет розрізняють як уроджений (генетично обумовлений) та як набутий.
Що може спричинити розвиток діабету у кішки?
- Дуже часто: незбалансоване харчування (надлишок ласощів, частування зі столу).
- Часто: зайва вага та малорухливий спосіб життя.
- Рідко: постійний стрес та вірусні інфекції (на перетримках при скупченому утриманні вихованців, у кішок, узятих з вулиці). Прийом гормонів та діуретиків (сечогінних) тривалим курсом. Це так званий ятрогенний діабет.
- Дуже рідко: хронічні хвороби органів травлення (гастрит, панкреатит гастроентерити). Хронічні хвороби систем виділення (сечокам’яна хвороба, запори, пронос). Але нестійкий випорожнення може бути симптомом ранніх стадій діабету.
Чи схожі ознаки цукрового діабету у людей та котів? Як зрозуміти, що у моєї кішки починається діабет?
Так, загальні ознаки захворювання, що починається (або вже розвивається), схожі. Господарям треба уважно стежити за поведінкою вихованця. Наступні симптоми можуть бути симптомами цукрового діабету:
- Кішка п’є багато води, постійно підходить до миски.
- Часто і багато мочиться, може страждати нетриманням. Сеча дуже світла. Трапляються запори або запори, що чергуються з проносом.
- Вовна втрачає шовковистість, стирчить голками.
- При діабеті першого типу (частіше зустрічається у молодих тварин) – кішка худне і завжди хоче їсти, її може нудити, симптоматика може нагадувати панкреатит. При діабеті другого типу (зазвичай ним хворіють старші коти і коти) вихованець має надмірну вагу, худне він тільки в стадії важкого кетоацидозу (порушення кислотно-лужного балансу), а при діабеті, що почався, активніше повніє далі. Тварин рідко рве (до кетоацидозу).
- У кішки відзначається запах із пащі. На початку захворювання – «хлібний», у міру розвитку захворювання – дедалі більше нагадує ацетон. Може бути слабко виражений.
- Якщо хвороба прогресує, кішка мерзне, постійно спить. Знову ж таки — це проявляється при сильному розвитку захворювання та кетоацидозі. Скомпенсований діабетик досить довго почувається непогано.
- У термінальній стадії спостерігаються судоми, порушення координації рухів.
Також при кетоацидозі може спостерігатися характерний симптом – кішка настає на всю стопу, включаючи скакальний суглоб (п’яту) або майже на всю стопу, тоді як норма вона спирається на подушечку задньої лапи.
Особливо уважними треба бути власникам кішок похилого віку. Не списувати ознаки, що проявляються на старість. Якщо запустити діабет, то, як і у людей, у кішок починаються проблеми з кістковою системою, зором, слухом, слабшає імунітет, в результаті кішка ризикує стати інвалідом-опорником і смертельно застудитися, навіть недовго посидівши біля закритого вікна.
Які аналізи треба здати, що питати у лікаря?
Щоб запобігти діабету або запобігти подальшому його розвитку, регулярно проходьте з вихованцем «техогляд». На прийомі напишіть помічені симптоми. Задавайте найпростіші (на ваш погляд) питання та розповідайте про будь-яку ненормальну поведінку вихованця. Якщо ви схильні губитися на прийомі у лікаря, запишіть відео моментів, що вас турбують (блювота, хиткість ходи, судоми) і покажіть лікареві.
Протокольні аналізи для встановлення діагнозу «діабет» у кішок:
- біохімічний аналіз крові – глюкоза натще, фруктозамін;
- загальний клінічний аналіз сечі.
Рекомендуємо здати загальний аналіз крові: він покаже багато важливого для лікування, але для самого діагнозу діабет вистачає досить короткого списку.
Не відмовляйтеся від УЗД, тому що симптоми діабету можуть бути схожими на симптоми інших захворювань органів травлення та внутрішньої секреції.
Можна провести тест на вміст цукру в сечі за допомогою спеціальних тест-смужок. Іноді проводять тест на цукрове навантаження (толерантність до глюкози). Помнете, що точний діагноз необхідний для успішного лікування.
Також для успішного лікування слід дотримуватися рекомендацій ветлікаря. В іншому випадку неминуче погіршення якості життя вашої кішки.
Що призначить лікар?
Насамперед, призначаються спеціальні ветеринарні дієти.
Слідкуйте, щоб корм містив мінімум сої та консервантів.
Годувати хвору на діабет кішку треба дробово: дрібними порціями 5-8 разів на день. Не забувайте про свіжу воду у доступі.
Бажано годувати кішку вологим кормом (консерви, паучі), тому що сухий корм викликає різке піднесення цукру в крові.
Дуже важливі помірні та регулярні фізичні навантаження. Також прописуються препарати, які знижують рівень цукру на крові.
Все це стосується захворювання, виявленого на ранній стадії. Коли кішка не відходить від миски з водою, від неї пахне ацетоном, а глюкоза вже в сечі – починайте інсулінотерапію. У цьому випадку абсолютно байдуже, якого типу діабет, генетичний він чи ні, життєво важливо знизити рівень глюкози.
На початку терапії можуть призначатися також крапельниці.
Якщо у кішки інсулінорезистентність або діабет другого типу, що починається, при цьому самопочуття вихованця в нормі, лікар вирішує не починати інсулінову терапію — потрібна спеціальна діабетична їжа з ветеринарної «лінійки». На цих кормах знижується вага.
Так, у Purina є раціон для тварин із цукровим діабетом, який називається DM Diabetes Management. Він допомагає підтримувати якість життя вихованця, спрямований на контроль рівня глюкози в крові та підтримку здоров’я — оптимальної ваги, роботи сечовивідних шляхів та ШКТ. Клінічно доведено покращення глікемічного контролю та зниження потреби в екзогенному інсуліні.
Якщо ж інсулінова терапія призначається відразу, у кота вже знижена маса, вага нижча за норму — краща дієта не діабетична і не низькокалорійна, тому що, навпаки, для відновлення потрібні калорії та білок. Уподобання віддаються високобілковим консервам. У будь-якому випадку дієту для вихованця повинен призначати лікар.
Як правильно доглядати хвору тварину?
Крім дробового годування спеціальним кормом, точного прийому ліків та навантажень пам’ятайте, що кішку-діабетика не можна переохолоджувати та перегрівати.
Акуратно підстригайте хворому вихованцю пазурі, щоб не пошкодити кровоносні судини (при діабеті кров погано зупиняється). Розчісувати шерсть варто також обережно, щоб не пошкодити шкіру, яка у діабетиків чутлива до різноманітних впливів. Мити кішку (якщо це необхідно) треба гіпоалергенними шампунями і ретельно сушити рушниками після купання. Фен не підійде, він висушить і так суху шкіру, і може викликати опіки.
Різні нашийники використовуйте обережно: заспокійливі та антиблошині за рахунок діючих речовин можуть викликати алергію або виразки, що не гояться, інші також можуть натерти кішці шию. Якщо кішка розчісує себе, краще одягати на неї майки зі старих трикотажних виробів: шкарпетки, панчохи, рукави від старого светра.
Вам доведеться за допомогою спеціальних тест-смужок стежити за рівнем цукру у сечі вихованця. При будь-яких показниках, що турбують вас, і погіршенні стану кішки не соромтеся звернутися до лікаря для коригування лікування.
Якщо кішка раптом знепритомніла або у неї з’явилися судоми, тремтіння, слабкість, причина може бути в падінні цукру в крові. Дайте кішці поїсти або змастіть губи медом чи солодкою водою. Після чого біжіть до лікаря.
У тварини має бути завжди чиста вода в достатній кількості. Розставте миски із водою по квартирі. Придбайте фільтр, оскільки водопровідна вода може містити небажані домішки.
Строго дотримуйтесь призначення лікаря, зокрема у плані годівлі. Будь-які зміни раціону варто погоджувати з ветеринаром.
Заохочуйте помірну фізичну активність кішки, але бережіть її від травм голови та хребта, не допускайте перегріву та переохолодження.
Що ще слід пам’ятати, якщо у вашої кішки діабет?
Обнадійлива новина про цукровий діабет. У кішок, на відміну від людей, після кількох місяців інсулінової терапії можливий настання ремісії. Тобто на той час, коли інсулін колоти більше не треба.
Все те, що робите, записуйте, щоб відстежувати перебіг терапії та варіювати дозування інсуліну. Саме при діабеті результат захворювання дуже залежить від сил та настрою господаря.
Цукровий діабет другого типу, або його попередня стадія – інсулінорезистентність – звичайний супутник домашніх, доглянутих, повненьких або повних котів та кішок. І роками може протікати майже безсимптомно. Тобто поки не почнеться часте сечовипускання та помітне пиття води, ознаки хвороби непомітні, і лише плановий аналіз крові може показати ризик.
Пам’ятайте, що кішки при стресі часто піднімають рівень глюкози крові досить сильно, і це важливо враховувати і при діагностиці, і щоб не панікувати зайвий раз (при відсутності цукру в сечі та нормальному питві та сечовипусканні можна припускати, що кішка просто перенервувала від взяття крові) .
Редакція дякує ветеринарному фахівцю Світлані Огнєвій за допомогу при створенні матеріалу.