Коли кіт не може по-маленькому
Мочекам’яна хвороба
Утворення твердих відкладень, схожих на камені чи пісок, у сечовивідній системі — у сечовому міхурі чи тканинах нирок — говорить про МКЛ, або сечокам’яну хворобу. Так звані камені частково або повністю перекривають сечові протоки, шляхи виведення рідини. У запущеній формі МКБ викликає повну непрохідність сечівника. У цьому випадку тварина гине протягом двох діб від токсикозу, больового шоку чи розриву сечового міхура.
При МКБ тварина зазнає неприємних відчуттів або біль під час сечовипускання, сам процес походу в туалет розтягується надовго і стає непродуктивним. Не може справити природну потребу кішка або кіт починають проводити на лотку багато часу. Іноді разом із сечею виводиться невелика кількість крові.
Для МКБ характерні такі симптоми: вихованець стає апатичним, мало рухається, відчуває біль при обмацуванні нижньої частини живота, а, перебуваючи на лотку, може жалібно нявкати від болю. При тяжкій формі захворювання пацієнт відмовляється від їжі, яке температура тіла підвищується. Якщо ви помітили подібні симптоми у свого улюбленця, терміново зверніться до ветеринара: лікар випише необхідні ліки та, якщо необхідно, проведе курс лікування.
Кастровані та стерилізовані кішки, літні вихованці та представники деяких порід – наприклад, перські – знаходяться в зоні ризику, тому їм необхідна спеціальна дієта. З промислових кормів слід вибирати дієти, створені спеціально для кастрованих або страждають на МКБ тварин.
Однією з причин виникнення сечокам’яної хвороби є малорухливий спосіб життя. Якщо ваша кішка не має доступу до вулиці, частіше грайте з нею в активні ігри. Це не тільки принесе обом масу задоволення, а й позитивно позначиться на стані здоров’я кішки і продовжить їй життя.
Запальні процеси у сечостатевій системі
Запальні процеси в сечостатевій системі нерідко призводять до проблем із туалетом. Найчастіше це такі хвороби, як цистит, уретрит та уроцистит. Розберемося з термінологією.
- Цистит – Це запалення сечового міхура.
- Уретрит – Запалення уретри, сечівника.
- Уроцистит – Комплексне запалення як сечового міхура, так і сечівника.
Основна відмінність цих захворювань від МКБ у цьому, що й причина над освіті каменів, а запальному процесі. Найчастіше запалення викликане бактеріальною чи вірусною інфекцією чи паразитами. Також одна з основних причин запалення – переохолодження. Іноді при хворобах органів, що знаходяться поруч із сечовим міхуром та уретрою (статеві органи, нирки), запальні процеси переходять і на них.
Симптоми запальних процесів у сечовивідній системі загалом схожі з ознаками МКЛ. Це сечовипускання, що супроводжується болем, зменшення порції сечі, підвищення температури тіла тварини, пригнічений стан. Сеча стає концентрованою, іноді набуває гнильного запаху і виділяється з краплями крові. При сильному запаленні може розвинутись інтоксикація.
Лікування при запаленні сечового міхура та уретри краще довірити ветеринару. Зазвичай призначаються сечогінні та протизапальні препарати. Якщо фахівець виявить інше захворювання сечостатевої системи, його лікують насамперед. Хворій тварині треба забезпечити спокій та тепло.
Профілактика циститу та уретриту зводиться до зміцнення імунної системи тварини: правильне харчування, своєчасна обробка від паразитів та активний спосіб життя. Якщо тварина вже перехворіла на цистит, необхідно постійно контролювати стан вихованця і не допускати переохолодження.
Великі проблеми, або коли кіт не може по-великому
Запальні процеси у травному тракті
Йдеться таких захворюваннях, як ентероколіт, коліт, гастрит, кампилобактериоз, хеликобактериоз: вони викликаються бактеріями чи грибками, і навіть неправильним харчуванням. Запалення в травному тракті викликають тривалі запори та порушення функцій шлунка та кишечника – у перспективі це може призвести до виснаження або токсикозу. Як симптоми можна виділити підвищену температуру, біль при обмацуванні області шлунка та кишечника, порушення травлення. Для точної діагностики тварині призначають аналіз сечі, калу та крові.
Захворювання інфекційного походження лікуються за допомогою антибактеріальних та протигрибкових препаратів. Для відновлення функцій шлунково-кишкового тракту необхідна дієта з лікувальних кормів, які не перевантажують травлення, але забезпечують живий організм усіма необхідними речовинами.
Здавлювання кишечника
Здавлювання кишечника відбувається у кількох випадках:
- якщо у ньому утворюються пухлини;
- якщо сусідні органи, що збільшилися, на нього тиснуть, заважаючи проходженню їжі.
І тут утворюється кишкова непрохідність. При підозрі на здавлювання надійним методом діагностики є рентген та УЗД – так можна визначити, чому страждає вихованець, а за результатами призначити терапію.
Кишкова непрохідність
Наявність у шлунково-кишковому тракті сторонніх предметів може ускладнювати проходження їжі, викликаючи цим кишкову непрохідність. Наприклад, комки вовни, що застрягли в прямій кишці. Часто причиною запорів стає сильна глистна інвазія, коли кишечник вихованця буквально вирує від кількості паразитів, що скупчилися в ньому.
Кишкова непрохідність у кішок проявляється у вигляді лихоманки, блювання, хворобливих відчуттів при обмацуванні живота, припухлості в ділянці анального отвору. Випорожнення набувають різкого гнильного запаху або відсутні зовсім.
У разі підозри на кишкову непрохідність обов’язково зверніться до ветеринару. Хвороба може бути викликана різними причинами, тому лікування буде різним. У деяких випадках (пухлина, стороннє тіло) необхідна операція з видалення забитої або запаленої ділянки кишечника.
Неправильне харчування
Неправильне харчування є частою причиною виникнення запорів – стану, коли організм не може виводити калові маси. У цьому випадку кішка не випорожнюється більше двох діб: вихованець стає в характерну позу і тужиться, але нічого не виходить. Якщо подібний стан ігнорувати, в організмі хворого почнеться токсикоз, а також калові маси, що скупчилися, можуть утворити в кишечнику мегаколон – порожнину, суцільно забиту висохлими і скам’янілими каловими масами. І токсикоз, і мегаколон можуть стати причинами смерті. Тому, якщо кішка не ходила більше двох діб, вживайте заходів.
Для усунення запорів використовують проносні препарати, які стимулюють стінки кишечника, тим самим допомагаючи організму позбутися калових мас, що накопичилися. Вкрай не рекомендується в подібній ситуації ставити кішці клізму: велика кількість рідини в кишечнику може викликати метеоризм, що тільки посилить стан вихованця.
Якщо запори виникають у вихованця постійно, необхідно змінювати його харчування: переводити на корм преміального класу чи іншу лінійку. У багатьох виробників готового харчування є лінійки лікувальних кормів, які спеціально створені для нормалізації роботи системи травлення.
Проблеми з анальним отвором
Анальний отвір — важливий орган у системі виділення, адже через нього проходять усі випорожнення. Існує дві основні проблеми, пов’язані з анальним отвором: це запалення параанальних залоз і запалення заднього проходу (проктит).
Запалення параанальних залоз. В області анального отвору у кішок знаходиться пара залоз, що виділяють секрет для комунікації тварин (залишення пахучих міток), відлякування ворогів та полегшення дефекації. При запаленні ці залози збільшуються у розмірах, ускладнюючи процес випорожнення. В цьому випадку вихованцю стає важко ходити по-великому, від нього йде неприємний запах. Хворий постійно вилизує область анального отвору, при ходьбі хвіст притиснутий до ануса, а рухи стають скутими. Область анального отвору може бути припухлою. Лікування запалення параанальних залоз включає в себе очищення залоз від секреції, що накопичилася, і промивання антисептичними розчинами.
Проктит, або запалення заднього проходу, найчастіше є наслідком запальних процесів у кишечнику. І тут запалюється кінцевий відрізок прямої кишки. Вихованець часто ходить у лоток, тужиться, відчуває сильний біль, але калові маси виходять дуже маленькими порціями. У важких випадках може початися сепсис, який загрожує летальним кінцем. При лікуванні проктиту тварина садять на голодну дієту, щоб стінки кишківника змогли відновитися. У запущених випадках може бути потрібна операція з видаленням уражених ділянок прямої кишки.