При стерилізації статеві органи тварини не видаляються: самцям перев’язують насіннєві протоки, самкам — маткові труби, і гормональні сплески, тічка та потреба у в’язці залишаються.
Кастрація ж передбачає видалення статевих залоз: у самців це сім’яники, а у самок – яєчники і іноді матка (особливо для старших тварин / народжували / мають патології даного органу). Кастрація собаки має свої плюси і набагато краща, тому що вона…
Купує небажані ознаки статевої поведінки
Коли у тварини прокидається інстинкт до розмноження, єдине, що її турбує — пошук партнера для відтворення роду. У певні фази статевого циклу собака стає неспокійним, агресивним і менш контрольованим: він не слухається, намагається втекти і мітить територію.
Кастрація собаки припиняє статевий цикл собаки, і потреба в паруванні у вихованця зникає. Як результат – зникає тічка, джерело стресу та часті гормональні сплески.
Важливо, що ця процедура не впливає на характер тварини та її «професійні» якості. Кастрація свійської тварини може придушити бажання домінувати і агресію у самця (за рахунок зниження рівня статевих гормонів), але, наприклад, її захисні інстинкти не торкаються. Службовий пес не гірше охоронятиме, а мисливський собака не перестане вести видобуток.
Стерилізація собаки при цьому позбавляє її лише можливості завагітніти, але статевий інстинкт та супутні йому симптоми залишаються.
Подовжує «дитячий вік» вихованця
Настання статевої зрілості собаки залежить від маси її тіла, розміру та породи. Дрібні та середні особини, як правило, «підростають» до 6-10 місяців, деякі представники великих порід – лише до двох років.
Кастрацію проводять тваринам будь-якого віку: головне, щоб організм сформувався на момент операції. Як правило, у самців це вік до року, а у самок – період зміни зубів на початок першої тічки. Кастрація в молодому віці продовжує життя вихованця, точніше його «дитячий вік» на 1-2 роки, дозволяючи йому довше залишатися грайливим та життєрадісним.
Знижує ризик розвитку запальних та інших захворювань
Під час третьої фази репродуктивного циклу – метеструсу, коли кров’янисті виділення поступово припиняються, в організмі собаки підвищується рівень прогестерону, або «гормону вагітності», навіть якщо запліднення не відбулося.
Зміна гормонального фону, тобто підвищення рівня прогестерону, запускає процес піометрів – гнійного запалення матки, смертельно небезпечного для собаки. Врятувати вихованця можна, лише видаливши матку. Тобто внаслідок хвороби господар робить те, чого хотів уникнути, не каструючи собаку із самого початку.
Інтактні, або «недоторкані» собаки, які не проходили через процедуру кастрації або стерилізації, також ризикують захворіти на ендометрит (запалення в слизовому шарі матки), проміжну грижу (особливо у самців), періанальні фістули, простатит і діабет.
Не шкодить психіці вихованця (на відміну від постійного бажання знайти партнера)
Багато людей не каструють вихованців, вважаючи, що:
- це негуманно;
- їх улюбленець страждатиме від неможливості мати потомство.
Насправді це не так. Через кілька днів після операції та короткого відновлювального періоду тварини вже не пам’ятають процедуру, тому від позбавлення їх потомства депресію впасти не можуть. Але тварини по-справжньому страждають, коли відчувають сексуальний потяг без можливості задоволення.
Запобігає раковим захворюванням
Природою передбачено, що тварини повинні приносити потомство. Якщо цього немає і функція залишається нереалізованою, вони розвивається ряд патологій, включаючи онкологічні захворювання. Останні, як і запалення, залежить від гормонального тла вихованця.
Кастрація собаки до першої тічки знижує ризик розвитку раку молочних залоз, пухлини матки та яєчників. Сюди ж відносяться венеричні саркоми та аденоми передміхурової залози (у випадку з самцями).
Собаку, який вже приносив потомство, теж можна каструвати, але в цьому випадку запобігти небезпечним хворобам буде складніше. Доведено, що з віком ймовірність розвитку, наприклад, пухлин молочних залоз тільки збільшується.
Скорочує травматизм та бродяжництво
Кастрація позбавляє собаку від статевого інстинкту та вічних пошуків партнера. Це, у свою чергу, зменшує шанс вихованця загубитися на вулиці, потрапити під машину та вплутатися у бійку з іншим собакою.
Запобігає безконтрольному розмноженню тварин
Небажане потомство та проблеми його подальшого влаштування – це те, з чим стикаються господарі некастрованих собак. Вихованець народжуватиме хоч щороку (а то й частіше), просто тому що не може не слідувати природним інстинктам.
Вирішуватиме, матиме собака потомство чи ні, повинен господар тварини, адже відповідальність за долю щенят і здоров’я його вихованки несе він, а не природа.
Орієнтує на господаря
Кастрація знижує рівень статевих гормонів в організмі собаки, тобто може припинити спроби домінування над членами сім’ї, господарем, що, своєю чергою, збільшить авторитет людини.
Така процедура у принципі звільняє собаку від «гормональних бур», різких перепадів настрою, стабілізуючи психіку тварини.
Вихованець, якому не потрібно мучитися у пошуках партнера, менше відволікається на інших собак і, відповідно, більше концентрується на своєму господарі. Така уважність допомагає собаці досягти високих результатів у роботі та дресируванні.
Дає господареві спокій, коли собаки немає поруч
Для тих, хто залишає собаку під контролем знайомих, родичів або в готелі для тварин, є ще один невеликий бонус — їм не потрібно перейматися «сюрпризами», якими собака обдарує їх після повернення.
Це швидко, недорого та нормально для сучасного суспільства
Стерилізація собаки – не дуже складна процедура: зазвичай вона триває лише 30 хвилин, на третій день вихованець вже спокійно рухається, а через 10 днів ветеринар знімає шви.
У розвинених країнах прийнято каструвати тварин, які не беруть участь у племінному розведенні, адже це лише вкотре підтверджує здорове кохання господаря до свого вихованця.