Головне правило – не бийте собаку
Фізична дія наносить домашнім тваринам психічну травму і в майбутньому викликає ще більше поведінкових проблем. Удар без пояснення причин не тільки марний з виховної точки зору, а й шкідливий для стосунків: собака не довірятиме господареві, він його боятиметься і намагатиметься уникати з ним контакту або стане агресивним.
При цьому для собаки рівнозначно б’ють її рукою або, наприклад, газетою, джерелом болю і в тому й іншому випадку буде господар.
Карайте собаку на місці злочину
Собаки не наділені логічним мисленням і що неспроможні встановити причинно-наслідкові зв’язку. Покарання буде результативним лише у випадку, якщо ви застукали вихованця на місці злочину та лаяли його за конкретну дію.
Обов’язково покажіть вихованцю, як правильно: хвалите його за правильні дії. Собака гризе не плінтус, а іграшку вже молодець.
Пояснити причину покарання «людською мовою» також не вдасться. Як би ви не крутили перед носом собаки погризений черевик, вона все одно вас не зрозуміє.
Пам’ятайте, що неправильне коригування поведінки може зіпсувати стосунки з вихованцем.
Дайте собаці зрозуміти, що ви незадоволені
Навчіть собаку голосовим маркерам поведінки «так», «ні» та «не можна». Віддаючи команду, не підвищуйте голос досить серйозного тону. При правильному вихованні вихованець слухається тихого та спокійного «не можна».
Коли собака порушує встановлені правила, суворо кажіть «ні». Якщо вона припинила — бурхливо похваліть і заохочуйте ласощами, якщо проігнорувала — повторіть команду, ще раз проігнорувала — відведіть в окрему кімнату і залиште там на 10 хвилин або відправте на місце і не звертайте увагу. Повторюйте дії щоразу, коли хочете скоригувати поведінку вихованця.
Карайте, заохочуючи
Краще за будь-які заборони на собаку діє похвала та увага господаря. На цьому ґрунтується метод позитивного дресирування, який допомагає зрозуміти потреби тварини та під час виховання уникнути з нею конфліктів.
При цьому не йдеться про вседозволеність. Господар позначає рамки та за допомогою заохочення правильних вчинків вчить собаку жити за своїми правилами. За правильну поведінку вона отримує «зарплату» і в майбутньому прагне повторювати те, за що було видано нагороду. Простіше кажучи, закріплюємо все, що подобається, і не даємо закріпитись тому, що не подобається.
Найефективніше – не допускати ситуацій, які ви не контролюєте. Не залишайте їжу на столі, коли йдете з дому. Забирайте відро для сміття подалі. Не спускайте собаку з повідця, якщо він погано знає команду «До мене», і не повертається на перший поклик.
Методи, що ґрунтуються на заохоченні, дають більш надійний і вищий результат слухняності та не ведуть до погіршення проблемної поведінки.