Чи потрібно тренувати дрібних та карликових собак?
Через зовнішній вигляд собаки дрібної чи карликової порід все життя здаються цуценятами, але не варто їх недооцінювати. За відсутності виховання з дорослішанням вони можуть розвинутися і агресія, і істеричність.
Так само, як і з великим собакою, виховання дрібного вихованця потрібно розпочинати з першого дня життя в будинку, навчання командам – з двох місяців, а тренуватись – щодня.
З чого розпочати навчання?
З клички, звісно. Придумайте ім’я для вихованця та привчіть його реагувати на ваш голос. Про те, як назвати собаку, ми докладно писали раніше.
Зазвичай собаки, незалежно від розміру, швидко починають відгукуватися на своє ім’я. При кожному зверненні до вихованця вимовляйте його прізвисько, потім заохочуйте малюка ласощами або погладжуванням.
Отже, кличка стала для собаки голосовою міткою: ви кличете її на ім’я – вона виявляє до вас увагу. Переходьте на навчання до базових команд. Кожен домашній собака повинен пройти загальний курс дресирування. Підготовка корисна, тому що дисциплінує вихованця та розвиває його фізично. Плюс після курсу ваше маля буде слухняним і керованим.
У рамках курсу собаку обов’язково вчать не брати корм у незнайомих людей та не підбирати їжу з підлоги та землі. Умовною голосовою міткою заборони може бути команда “Фу” або “Не можна”. Ця навичка дуже важлива в першу чергу для безпеки вихованця. Не має значення, маленький він чи великий, ходите ви з ним на вулицю чи ні.
Також важливо привчити малюка до намордника. Аксесуар може стати в нагоді при відвідуванні ветеринара і при перевезенні тварини в громадському транспорті.
Яка швидкість навчання у собак дрібних та карликових порід?
Собаку дрібної та карликової породи можна навчити будь-якій команді. Наприклад, вихованець виконуватиме «Апорт», «Поруч», «Шукай» – якщо, звичайно, господар має потребу в цих діях собаки.
Швидкість навчання у собак різних порід різна. Якщо карликовий пудель (як і всі пуделі) запам’ятає команду після 5-10 повторень, то на утворення впертих тер’єрів ви витратите більше часу. Про здатність до навчання щеняти вашої породи розповість заводчик.
Як би талановитий собака не був, дресирувати його треба регулярно, по годині двічі-тричі на тиждень. Відпрацьовувати команди потрібно як удома, так і на вулиці, щоб щеня вміло виконувати їх у будь-яких умовах.
На першому етапі навчання поведінка цуценя має формувати лише господар. З півроку до виховання можуть підключитись інші члени сім’ї.
Якщо у вас немає часу на виховання та освіту вихованця, не заводіть собаку, навіть – дрібної чи карликової породи. Це краще, ніж із соромом шукати їй нових господарів, коли вона підросте і закатуватиме істерики.
Батьки навчають дітей не лише сидіти, стояти і ходити, а й основ моралі: що таке добре, що таке погано. Аналогічно дійте і зі своїм собакою: визначайте закони поведінки в будинку, затверджуйте список «можна» та «не можна». Не робіть знижки ні на розмір, ні на вік.
Якщо ви не хочете, щоб собака все життя клянчив зі столу, спав на ліжку, гавкав без причини, припиняйте подібну поведінку з дитинства і щоразу демонструйте вихованцю своє бажання: проганяйте з ліжка, виставляйте з кухні під час їди, командуйте «Не можна» під час безпричинного гавкоту.
Які нюанси для маленьких тренувань?
У навчанні цуценят міні-порід є свої очевидні, на перший погляд, але важливі нюанси.
Наприклад, приступаючи до дресирування щеняти опустіться на рівень його очей. Уявіть, якою гігантською виглядає людина для малюка. Команди, подані гучним голосом з висоти, можуть його налякати. Опустившись на рівень цуценя, ви налагодите з ним важливий для процесу дресирування зоровий контакт, що підвищить його довіру до вас.
Цуценят дрібних порід необхідно навчати за допомогою заохочувальних способів. Це можуть бути як тренування із частуваннями за правильно виконані команди, так і тренування за допомогою клікера – приладу, який клацає під час натискання. Господар вимовляє команду, щеня її виконує, отримує ласощі і, одночасно, чує клацання клікера. Згодом цей звук замінить ласощі під час дресирування: собака сприйматиме його як схвалення власних дій.
Інші методи дресирування, особливо пов’язані із застосуванням до собаки фізичної дії, виключені. Будь-яке насильство щодо цуценя міні-породи може призвести до серйозних травм, навіть різке натяг повідця може покалічити собаку.
До речі, про повідці, нашийники та аксесуари. Вибирайте для крихітного вихованця аксесуари за його розміром – починаючи від мисок і закінчуючи не жорсткими і важкими повідками. Іграшки теж повинні відповідати його конституції, інакше вони йому будуть не цікаві малюкові, і від нудьги він віддасть перевагу погризти хазяйський черевик.
Чи розмір має значення?
Ні. Виховання та дресура будь-якого собаки – маленького чи великого – вимагатиме від господаря багато часу та сил. А те, що пес крихітний, зовсім не означає, що він не нащадок вовка. Нащадок, нехай і одомашнений, тому потребує відповідного ставлення.