Вважається, що дотримання правил, пов’язаних із змістом тварин, є основою комфортного співіснування собачників, їх вихованців та інших громадян. Знати правила сучасного етикету треба, хоча б тому, що їхнє незнання не звільняє від відповідальності перед суспільством та державою. У тому числі адміністративної. Ми розглянемо основні ситуації, де діє собачий етикет: офіційний та неписаний.
Етикет не статичний: він змінюється за суспільством. Поведінка собак — супутників людини у громадських місцях — відрегульована етикою їхніх власників та нормами держави.
Собака в «громадських місцях»
Норми поведінки собаки у громадських місцях давно намагається відрегулювати не лише суспільство, а й державу. Згідно з прийнятим у січні цього року федеральним законом «Про відповідальне поводження з тваринами», вигулювати собак дозволяється тільки на собачих майданчиках. Без повідця не можна:
- їхати у ліфтах;
- переходити дорогу;
- перебувати в приміщеннях загального користування багатоквартирних будинків;
- перебувати у дворах та на дитячих та спортивних майданчиках.
У законі окремо прописуються вимоги щодо носіння намордника для великих собак, а всі відходи життєдіяльності, залишені на вулиці собакою, повинні бути прибрані господарем.
Всі ці правила існували неофіційно і до ухвалення закону, щоправда, їхнє дотримання ніяк не контролювалося. І якщо пункт про вигул – дискусійний (собачих майданчиків не вистачає навіть у великих містах Росії, а кількість собак постійно зростає, тому гуляють господарі, де хочуть і де можуть), то решту правил дотримуватися просто.
Вигулюйте собаку великої породи на повідку, в наморднику та обходьте стороною території поліклінік, дитячих майданчиків та спортивних споруд.
Навіть питання прибирання за собакою із чудасії європейських собачників повільно, але вірно стає нормою. Хазяїн тварини, який не зібрав за нею відходи, сприймається однозначно як свиня. Втім, до повсюдного збирання та чистоти весняного снігу нам ще далеко.
Існує ще одне неписане правило, що стосується становища собаки щодо господаря під час прогулянки. Традиційно вважається, що вихованець повинен знаходитися ліворуч від господаря — на виставках, наприклад, це обов’язкова вимога. Вважається, що таку “розстановку” потрібно виховувати з дитинства. Але насправді собаки гуляють, як забажають та як дозволять господарі.
Собаки на собачих майданчиках
У спеціалізованих місцях, які відведені для вигулу собак, діють кілька правил. Господар не може перебувати на майданчику в стані алкогольного сп’яніння, з нещепленим або собакою, що має переносні захворювання. Також не варто приходити на майданчик із сукою під час тічки. Власнику знадобляться пакетики для прибирання за своїм собакою.
Якщо у собаки спокійний характер, її можна спустити з повідця, щоб він міг вільно побігати. Тут, як із дитиною на дитячому майданчику, потрібний нагляд за ситуацією. Наприклад, щоб вчасно припинити конфлікт з іншим собакою, крадіжку чужих іграшок, або приставання до побратимів під час навчання останніх. Звичайно, не можна на такому майданчику залишати собаку одного.
Часто на собачих майданчиках гуляють великі собаки, і вести туди маленького собаку небезпечно. Гуляйте там, де ви впевнені у миролюбності оточуючих.
Собака в кафе, магазині та офісі
Кількість собак у Росії збільшується, як і кількість так званих дог-френдлі-місць. Європейська практика відвідування закладів для людей разом із вихованцями поступово закріплюється і в нас. Общепити, де будуть раді не тільки вам, а й вашому вихованцю, як правило, можна розпізнати за наклейкою на вхідних дверях із зображенням собаки.
А ось вхід навіть із маленьким собакою до відділень пошти, різних контор (типу «Копіювання та роздруківка») та офісів держорганів, швидше за все, буде обмежено, як і в магазини. В останніх, у тих, що сучасніші, продумана наявність місця, де можна прив’язати собаку на повідець.
Куди точно не варто йти з собакою, то в це в сімейні кафе. Там зазвичай багато іграшок, які вихованець може сприйняти як свої.
Собака у громадському транспорті
Поговоримо про міський транспорт.
Офіційні правила свідчать: в автобусі, трамваї чи тролейбусі собака їде заднім майданчиком. Намордник, нашийник і повідець необхідні перевезення собаки великої породи. Маленький або середнього розміру вихованець подорожує у перенесенні. При оплаті квитка великий пес буде оцінено як багаж. Бокс з маленькою твариною, якщо вона не перевищує розміру ручної поклажі, оплачувати не потрібно.
На жаль, навіть дотримання правил не гарантує, що водій не відмовить вам у перевезенні, а пасажири спокійно реагуватимуть на присутність собаки поряд з ними.
За правилами метро собака повинен перевозитися виключно у сумці. Але самі контролери дивляться на прохід із собакою на повідку крізь пальці. Особливо, якщо собака маленька. Шансів пройти в метро з великим собакою без намордника – менше.
Метро — небезпечний транспорт для собаки, оскільки найхаотичніший. Тому важливо дотриматися правил перевізника. На ескалаторі краще взяти собаку на руки – це дозволити йти людям по лівому ряду, а вихованцю – уникнути потенційної травми.