Міф і реальність. Що працює з кішками, а що – ні?

Про виховання

Міф. Водяний пістолет – легальна зброя з виховною метою.

Правда. Ніякий водяний пістолет не допоможе, якщо котик не має можливості задовольнити свою потребу. Вихованець ходить до туалету в недозволеному місці? Проблема може бути в лотку або його розташування. Наприклад, котику не подобається наповнювач, не підходить розмір лотка, його туалет брудний або просто місце, де стоїть лоток, здається вихованцю небезпечним.

Якщо ви знаєте, що котик порушує правила зі шкідливості, водяний пістолет допоможе як виховна ціль. Застосовуйте його під час “злочину” або коли котик тільки має намір порушити правила. Наприклад, він прилаштовується, ви бризкаєте на нього водою. За кілька повторень вихованець встановиться зв’язок: місце та дія = неприємні відчуття. Шкідлива звичка переможена.

Після того, як він зробив свої справи, лаяти вже пізно: не допоможуть ні вода, ні крики. Ви швидше зіпсуєте психіку тварини, ніж навчите її правилам поведінки у домі.

Міф. У кота має бути вільний вигул. Інакше він буде нещасним.

Правда. Коти бувають нещасні від відсутності нових вражень, а чи не від відсутності вільного вигулу. Якщо ви можете забезпечити коту безпечний вільний вигул (на шлейці в місті, в спеціальному вольєрі на дачній ділянці) – відмінно. Якщо ні — створіть йому вдома те, що називається «збагаченим місцем існування».

Оснастіть будинок «висотними стежками», норками, будиночками, лежанки на різних рівнях. Обладнайте наглядовий пункт на вікні/балконі, ідеальний варіант на літо – зробити вигул із сітки на вікні. Купуйте іграшок на вибір і щодня грайте з вихованцем. Приносите йому зразки нових запахів – серветку з гостей чи кафе, запрошуйте друзів – господарів котів чи інших тварин.

Читайте ще:  Як приручити дикого кота

Пам’ятайте про ризики, які може отримати котик при вільному вигулі в місті: укуси собак, бійки з родичами і автотравми. Бережіть свого вихованця як від травм, так і від стресу.

Про характер

Міф. Кішка може мстити.

Правда. Демонстративне порушення правил – меседж господареві, а не помста. Якщо вихованець справляє потребу у вас на очах, він сигналить про допомогу: «Мені боляче/погано/страшно!»

Якщо ж вихованець «нахабно» точить кігті про ваше улюблене крісло, подумайте, чи вистачає йому кігтеточок, чи з правильних матеріалів вони виготовлені і чи в зручних місцях (зручних для кота) розташовані.

Якщо господар вважає, що прислухатися до кота — «надто жирно», то, вибачте, навіщо заводити тварину?

Міф. Ворогуючих кішок залиште наодинці один з одним, щоб вони самі розібралися.

Правда. Якщо ви хочете, щоб удома жили два ворога — це чудова порада. У решті випадків цей міф не тільки шкідливий, а й небезпечний. За напружених стосунків між вихованцями будь-яка сварка — крок, а то й кілька — назад. Ви ризикуєте посварити забіяків назавжди.

Про догляд

Міф. Кішку треба мити регулярно.

Правда. Заводчики миють кішок перед виставками, але, як правило, здорові коти доглядають себе. Кіт — система, що самоочищається.

Якщо ваш вихованець не гуляє і ви не ходите з ним по виставках, мийте його не частіше одного разу на три місяці.

Регулярно мити треба хворих, старих котів, які за собою не можуть доглядати, або забруднених у чомусь шкідливому для їхнього здоров’я.

Міф. Ковпачки на пазурі нешкідливі.

Правда. Ковпачки на пазурі прийнято розглядати як безпечну альтернативу операції «м’які лапки», що калічать. Але аксесуар не такий нешкідливий, як може здатися.

Читайте ще:  Мій собака постійно гавкає. Що робити? Допоможіть!

По-перше, ковпачки заважають кішці нормально втягувати пазурі. По-друге, знижують чутливість лап. По-третє, вони приклеюються на ціаноакрилат, від якого при довгому використанні псуються пазурі: стають крихкими. По-четверте, приклеїти їх не так просто, ці ковпачки.

Єдине виправдане застосування таких ковпачків – клеїти їх на пазурі задніх лап, якщо кішка розчісує шию (на інші частини тіла можна надіти попонку або комір, шию закрити найважче). Ковпачки в такому разі — тимчасовий захід. Необхідно також шукати та усувати причину сверблячки.

Про здоров’я

Міф. Якщо кішка домашня, то глистогонити перед щепленням не треба. Щеплювати теж необов’язково.

Правда. Яйця глистів можуть потрапити до будинку взуття. Якщо ви іноді забігаєте в квартиру взутим або вихованець звик зустрічати вас біля дверей, він – у зоні ризику.

Проганяти глистів раз на квартал треба навіть домашньому коту, який веде квартирний спосіб життя і не спілкується з іншими тваринами. Якщо ви вивозите кота за місто, і там воно знаходиться на вільному вигулі, проводьте сеанс екзорцизму обов’язково після завершення дачного сезону.

З вулиці до будинку може проникнути й інше хвороботворне добро. Не ризикуйте та прищеплюйте своїх вихованців за графіком щеплень:

  • від ринотрахеїту, каліцівірусної інфекції та панлейкопенії – щорічно;
  • від сказу допускається щеплювати раз на три роки.

Вакцинація за графіком необхідна і для старих (старше 10-12 років) кішок, якщо у них все гаразд зі здоров’ям, і до цього часу їх щепили регулярно.

Міф. Полежить кішка – і все само пройде, у кішок 9 життів.

Правда. «У панікерів вихованці живуть довше». Тому в будь-якій незрозумілій ситуації біжіть з кішкою до ветеринара. Не сподівайтеся, що вихованець «відлежиться», а симптоми самоусунуться. Вчасна допомога може запобігти розвитку небезпечних хвороб. Нагадаємо, що голодування – дуже небезпечний стан для кішки.

Попередній запис
Вагітність у кішки. Як підготуватися до пологів і що робити у процесі
Наступний запис
Дівчина дозріла. У моєї кішки перша тічка. Що робити?