Бажаєте кішку? Заводьте, не роздумуючи, це така радість!
Рада зберегти потай рішення завести вихованця і не обговорювати це питання з членами сім’ї або господарем орендованого житла шкідлива — і насамперед для кішки. Хоч би яка переконлива аргументація його супроводжувала.
«Сотні викинутих на вулиці свійських тварин — результат непродуманих рішень, прийнятих без урахування можливостей та інтересів усіх, хто контактуватиме з кішкою. Одним не подобається запах, інші не виносять шерсть на речах, третім гине котяче свавілля. Кішки часто стають причиною алергії, і в ідеалі перед прийомом до родини вихованця треба скласти тест на реакцію на шерсть, лупу та виділення кішок», — така загальна думка зооволонтерів.
Вибирайте вихованця, слідуючи трендам.
Орієнтуватися на моду при виборі вихованця – все одно що вибирати собі друзів виключно на вигляд. Представники порід, що стали непотрібними, мода на які пройшла і які постаріли або захворіли і вже не можуть прикрашати собою «глянсове» життя, часто виглядають теж «приголомшливо»: шерсть, колтуни, розчесана шкіра, що стирчать ребра або, навпаки, ожиріння.
Не читайте про породу: всі тварини одного виду плюс-мінус однакові.
«Коти багатьох порід важко доглядати, і вони мають підвищений ризик спадкових захворювань, але про це мало думають модники, — каже ветеринарний лікар Марія Клименкова. — Перси потребують ретельного догляду за вовною, сфінкси — за шкірою, у британців і шотландців — схильність до зайвої ваги, перси та екзоти через будову кісток носа часто відчувають труднощі з диханням, сибірські кішки линяють, скидаючи до літа половину. – Звичайно, на диван господаря! В результаті неправильних в’язок, коли схрещують двох тварин — носіїв гена, що мутував, народжується потомство з патологіями. Тому треба дуже уважно ставитись не лише до вибору породи, а й до вибору розплідника. Наприклад, безвідповідальні заводчики можуть пов’язати двох висловухих кішок, що гарантує у потомства патологію опорно-рухового апарату: для правильної в’язки в розведенні повинен брати участь скоттиш-фолд (вислоуха шотландська кішка) і скоттиш-страйт (прямовуха). Водночас багато пород незаслужено постраждали від міфів та легенд. Наприклад, сіамських кішок чомусь прийнято вважати злими, хоча агресивні “сіамці” зустрічаються не частіше, ніж агресивні кішки інших порід та метиси, а справа найчастіше у неправильному вихованні. Кожна порода унікальна: є дуже активні кішки, наприклад, “абіссінці”, курильські бобтейли – з ними потрібно постійно грати. Мейн-кунам та іншим великим кішкам потрібно багато місця та особливий раціон. Загалом перед покупкою обов’язково треба “вчити матчасть”».
Не розглядайте притулківських кішок: вони там усі хворі та агресивні.
«Кішки та собаки потрапляють до притулку з різних причин. Кожен має свою історію — загубився, зіткнувся з людською жорстокістю, помер господар. Притулок – це тимчасове житло, яке дає можливість пошуку нового будинку. Будь-які зміни для вихованців — це стрес, і потрібен час на адаптацію до нового будинку та нових господарів. Але коли період звикання завершиться, більш вдячного та відданого друга складно буде знайти. Головне — запастися терпінням», — вважає волонтер команди допомоги бездомним тваринам.
У притулках кішки живуть у клітинах та боксах, рідко — на перетримці або, як у котокафі, у відкритому спеціально організованому просторі. Деяким постояльцям потрібна соціалізація, і, як правило, самі співробітники притулків знають особливості характеру та поведінки своїх підопічних та допомагають новим господарям підібрати відповідних вихованців. Крім того, всі тварини в притулках щеплені та стерилізовані, що знижує ризик виникнення проблем із туалетом та статевих міток нового члена сім’ї. Але й у разі серйозних проблем вихованця майже завжди можна повернути — це передбачено договором і виключає безвихідну ситуацію, коли «не можна залишити, не можна позбутися». Наприклад, при виявленні алергії на котячу шерсть, лупу, сечу.
Не поспішайте до ветеринара, хай кішка підросте до року. Багато проблем вирішуються самі собою.
До року кішка вважається кошеням. Цей ніжний вік — особливо небезпечний, тому що через незміцнілий імунітет великий ризик зараження інфекційними хворобами (а багато з них передаються внутрішньоутробно від кішки-мами) та їх летального результату. Відвідування ветеринара для здорової тварини обов’язково: їй треба поставити щеплення (краще зробити комплексну: від сказу та основних котячих інфекцій). Якщо тварина підібрана на вулиці, у клініці їй проведуть діагностику можливих інфекцій, багато з яких протікають до певного моменту безсимптомно.
Не треба обробляти домашніх кішок від глистів та бліх, препарати токсичні, а ризику підчепити паразита у домашньої кішки немає.
Це міф. Необроблена домашня тварина, яка не має доступу до вулиці, ризикує підхопити паразитів. Личинок бліх та глистів господар може принести до будинку на взутті та одязі. Кішка може заразитися гельмінтами і порившись у горщику квітки, а потім облизавши лапи або пообідавши сирим м’ясом або рибою (особливо річковою).
Що стосується токсичності препаратів: вибирайте продукцію фармкомпаній, що зарекомендували себе, пройшла клінічні дослідження і тому безпечну, огляд засобів від гельмінтів читайте тут. Не забувайте, що гельмінти небезпечні та ігнорувати їх не можна. Паразити виділяють токсини, які послаблюють і поступово отруюють організм, призводять до уповільнення обмінних процесів та сприяють набору зайвої ваги. Деякі види гельмінтів вражають як кишечник, а й інші органи: легені, мозок, серце.
Не можна недооцінювати і бліх: є переносниками небезпечних котячих інфекцій.
Ветеринар завжди стрес для кішки. Звертайтеся до лікаря лише у тому випадку, якщо вона не їсть більше двох днів.
Стрес у домашньої тварини викликає не лікар, а поїздка до клініки та очікування у черзі. Самі ветеринари звертаються з тваринами та проводять маніпуляції швидко. Якщо випадок не гострий, зверніться за допомогою до онлайн-консультації. Список невідкладних станів – коли з кішкою треба бігти до ветеринару на очний прийом якнайшвидше – ми публікували тут.
Кішці обов’язково потрібні вітаміни та біодобавки.
Якщо ви годуєте вихованця повнорационним збалансованим промисловим кормом або складеним із лікарем домашнім харчуванням, додаткові добавки не потрібні. Правильна їжа вже містить усі необхідні вітаміни (до речі, потреба в них у кішок нижча, ніж у людей) та мінерали. Крім того, мінеральні добавки можуть призвести до утворення сечі каміння — уролитів. І багатьом тваринам, наприклад кастрованим котам, навпаки, потрібен корм із строго контрольованим вмістом мінералів.
Вибирайте лише домашнє харчування.
Ветеринарна практика показує: з роками тварин на домашньому харчуванні доводиться переводити на промисловий корм – і, як правило, на спеціальний лікувальний: гіпоалергенний, для діабетиків, для котів із сечокам’яною хворобою тощо. Просто тому, що повністю проконтролювати склад домашньої котячої їжі неможливо. В основі самостійно складеного домашнього харчування найчастіше каші, тому така дієта перевантажена вуглеводами та рослинними білками, які не засвоюються.
Існує й інша крайність — годувати вихованця виключно м’ясом і рибою, бо ж «хижак» і «їсть це в природі». Але хижаки у природі, по-перше, харчуються не добірною вирізкою, а їдять хрящі, кістки і навіть шерсть, у яких багато цінних речовин, і навіть трави — джерело клітковини. По-друге, живуть дуже недовго — 3–5 років, а часто й менше. Саме тому багато аборигенних пород відрізняються ранньою, буквально з п’яти місяців, готовністю до репродукції. Домашня кішка на правильному збалансованому харчуванні (домашньому, але розробленому ветеринарним дієтологом або якісному промисловому кормі) живе і зберігає здоров’я 13–15, а нерідко і більше років.
У готовому збалансованому кормі є всі речовини, які кішка споживає «в природі».
Лайте кішку за провини! Вона все розуміє, просто нахабна і вперта.
“Провини” і тим більше “злочини” – це людські моральні категорії, які у кішок відсутня. Будь-якою своєю дією тварина реалізує закладені природою інстинкти та потреби (наприклад, розтягувати м’язи, чіпляючись кігтями за поверхні, бігати, ловити видобуток).
Так, «помічені» речі — найчастіше спосіб оточити себе і людину, яка стала причиною стресу, власним запахом. З котячої точки зору, це спосіб легше пережити стрес, але господарі часто трактують його як помсту та хуліганство, кішку лають і карають, що запускає порочне коло стресу та реакції на нього.
Простіше кажучи, завдання господаря – дати можливість кішці бути кішкою. Докладніше про те, як правильно її виховувати читайте тут.