Тварини взагалі вміють дружити у людському розумінні? Чи їхні стосунки куди простіші та будуються лише на взаємовигоді?
Якщо говорити про дружбу як про близькі відносини, засновані на взаємних довірі та прихильності, на бажанні захищати і годувати, то так – тварини вміють дружити.
Собаки, наприклад, відрізняються від вовків здатністю вибудовувати дружні зв’язки. Вовки ж спілкуються один з одним і утворюють спілки, тому що групою легше вижити: їхні стосунки у зграї засновані якраз на взаємовигоді.
Кішки також здатні дружити, але соціальні навички та здатність прив’язуватися до іншої тварини розвинені у них гірше. Це проявляється навіть на рівні гормонів. Американський учений Пол Зак провів дослідження: він запропонував господарям пограти зі своїми вихованцями, спостерігаючи за рівнем окситоцину, або «гормону щастя», в організмі останніх. З’ясувалося, що собаки раділи такій взаємодії майже в 5 разів сильніше за кішок (57,2% проти 12%). За словами вчених, дані застосовні до ігор не тільки в парі тварина-людина, а й у парі кішка-собака.
Чому ж кішки та собаки далеко не завжди ладнають?
Протягом історії наші вихованці жили та еволюціонували по-різному. Собаки – це зграйні тварини: вони весь час працювали в групах, і тому спілкування з іншими тваринами для них є звичайною справою. Кішки завжди були мисливцями-одинаками, для яких у пріоритеті – незалежність і самодостатність.
З цих відмінностей у характерах тварин виходить, що вони не завжди розуміють один одного жести. Якщо собака хоче пограти з кішкою, вона активно підстрибуватиме, вилятиме хвостом, бігатиме навколо неї. Кішка звичайно сприйме таку суєтну гру як загрозу. Якщо кішка почне голосно муркотіти при першій зустрічі з собакою, це налякає або насторожить песика, вокалізації який прийме за шипіння.
Навіть лапку в повітря кішки та собаки піднімають у різних ситуаціях: собака – коли закликає до гри, кішка – коли готується вдарити.
Крім того, подружитися вихованцям, які мешкають під одним дахом, заважає боротьба за їжу, улюблене містечко, іграшки, увага господаря. Якщо вихованець не почувається обділеним, приводів для конфліктів буде менше. Робіть висновки.
А кішки та собаки можуть порозумітися?
Так, особливо якщо тварини познайомилися у ранньому віці: до шести місяців для кішки та до року для собаки. У цей період малюки цікаві, відкриті для нового, а пізнавати світ цікавіше разом.
Раннє знайомство допомагає тваринам різних видів запам’ятати мову тіла один одного, вони швидше розуміють партнера.
Зоопсихологи радять: якщо ви плануєте завести і кішку, і собаку, почніть із мурликів. Так незалежний котик швидше звикне до нового друга, який претендує на його територію, іграшки та господаря.
Якщо вірити статистиці, більшість кішок і собак, які живуть разом, мирно співіснують: 66% вихованців поводяться один до одного дружньо, більше 25% — байдужі і лише близько 10% — виявляють агресію.
«Тварини вступають у відносини з іншими видами так само, як і зі своїми родичами. Деякі собаки просто не люблять інших собак. Усі тварини дуже вибіркові у тому, кого впускати у своє особисте життя», — вважає професор екології та еволюційної біології Марк Бекофф.
Як тварини виявляють свою дружбу?
Демонстрацію теплих почуттів легко помітити. Кішка, наприклад, ділиться із приємним їй суб’єктом запахом: треться мордочками, притискається головою і тілом, вилизує, чіпляє хвіст до хвоста. Якщо кішка дуже сильно довіряє, вона ляже спати поряд.
Собака ж зазвичай лиже мордочку товаришу, ходить за ним, лежить поруч і виляє хвостом на знак того, що він налаштований доброзичливо і готовий до гри. Тут виникає “але”, тому що для кішки виляння хвостом – це символ нервозності та можливої агресії.
Однак це не означає, що кішки та собаки розмовляють різними мовами. Недавні дослідження показали, що вихованці навчилися розуміти рухи тіла один одного.
Деякі собаки, за якими спостерігали вчені, запам’ятали, що кішки вітають собі подібних, притулившись носиками, і стали робити так само при знайомстві з мурликом.
А кішки та собаки можуть схрещуватися?
Ні. Щоб схрестити представників різних підвидів, потрібно щонайменше однакове число хромосом, а у випадку з кішками (38 хромосом) та собаками (78 хромосом) це неможливо. Саме тому вивести лігра (від лева та тигра) можна, а котопса – ні.
Бувають випадки, коли схрещуються тварини з нерівним, але дуже близьким числом хромосом: так, гібрид мула був отриманий від коня (64 хромосоми) та осла (62), але саме тому ця тварина безплідна.
Собака може замінити кошенятам маму? А кішка — щенятам?
Історії, коли кішки та собаки брали під опіку дитинчат інших тварин, дбали про них і навіть вигодовували власним молоком, яке могло раптово з’явитися разом із материнським інстинктом, не рідкість.
При цьому таке годування не завдає шкоди дитинчатам. Молоко у кішок та собак, звичайно, не ідентичне за складом, але дуже схоже вмістом жирів (10,9% у кішок та 8,3% у собак), білків (11,1% та 9,5%) та лактози (3 ,4% та 3,7%).
Цікаво, що кішка, яку виховали собаки, з дитинства засвоює принципи зграйних стосунків, і тому їй легше порозумітися з хвостатими і завести друга-собаку.