Розум собаки залежить від інтелекту господаря
Інтелект не пропорційний розміру тварини так само, як немає різниці в розумі у низьких і високих людей.
Говорячи про різницю в потенціалі розвитку собак дрібних і великих порід, потрібно знати одне – вихованець буде розумним (у людському розумінні) тільки в тому випадку, якщо їм займатися.
Навчання будь-якого собаки основним навичкам – підходу до господаря, витримки, команди “Фу” – є складовою відповідального власника. Але досі в суспільстві існує стереотип, що треба займатися — навчати, грати, гуляти — лише із середніми та великими собаками.
Чому так? Винні і несумлінні заводчики, які переконують потенційних господарів у простому догляді за дрібними вихованцями, і факт, що собаку невеликого розміру легко утримати та запобігти проблемам з оточуючими людьми/тваринами.
Як наслідок – через недостатню соціалізацію у багатьох собак декоративних порід з’являються великі проблеми: з ними не вважають за потрібне гуляти, собака не може познайомитися з різними явищами звичайного життя і навчитися на них адекватно реагувати.
Послух та виконання прохань власника — головні ознаки «розумного» собаки
Щоб ваш вихованець будь-якої породи був саме таким, з ним треба займатися та дресирувати.
Усі чули про «розумного від природи» собаку, який усе розуміє і знає команди, хоча його нічому не навчали. Але така самоучка скоріше виняток, а умови для її навчання просто утворилися природним шляхом.
Більшості собак потрібна допомога від господаря, індивідуальна методика навчання, особливо якщо вихованець має особливості нервової системи.
Якщо собака веде не так, як хотілося б господареві, найпростіше назвати його дурним і ненавченим. Але правильніше знайти до вихованця підхід.
Труднонавчені породи – це міф
Справді, деякі породи собак неймовірно вимогливі до створення для них комфортних та правильних умов навчання — так само, як і діти навчаються швидше та ефективніше, якщо їм створили відповідні умови. До таких, наприклад, належать хаски, басенджі, біглі.
Немає універсального шаблону навчання, що підходить усім собакам: там, де вівчарка легко засвоїть матеріал, хаски покаже себе нездатним учнем. Чи це говорить про нижчий інтелект хаски? Звичайно, ні. Справа у неправильних умовах навчання для конкретного собаки.
Професор Стенлі Корен, який вивчає поведінку собак, створив шкалу їхнього інтелекту. Для неї він використовував три параметри: інстинктивний інтелект, адаптивний інтелект та інтелект послуху. По них він розділив породи на групи. У першу (найінтелектуальнішу) потрапили, наприклад, німецькі вівчарки, добермани, лабрадори, папільйони. Остання порода, до речі, відноситься до декоративної. А ось біглям та басенджі пощастило менше: вони опинилися у групі собак, менш здатних до навчання.
Це дослідження проводилося в 90-х роках ХХ століття, зараз воно вже недійсне, тому що його методи визнані ненауковими. Висновки про інтелект робилися лише основі анкет зі шкіл навчання, не досліджувалися ні методики навчання, ні особливості сприйняття конкретної собаки. Проте результати Корен досі активно використовуються як доказ інтелекту тієї чи іншої породи.
Одна з найбільших проблем у науці про поведінку собак на даний момент – вигадати достовірні експерименти, на підставі яких можна судити про інтелект тварин.
Собаки можуть вважати людей дурними, тому що у тих погано розвинений нюх.
Пам’ятайте, що у невеликого собаки теж є потреби в навчанні та увазі господаря. Не втрачайте шанс зробити вашого вихованця найрозумнішим і найщасливішим!