Що робити, якщо кіт чи кішка жили у будинку до народження дитини?
Якщо кіт чи кішка жили в будинку до народження дитини, основне завдання дорослого – правильно познайомити вихованця з новим членом сім’ї. Багато батьків побоюються, що у малюка може виникнути алергія. Насправді, у дітей, які мешкають у будинку з тваринами, шанс розвитку хвороби нижчий. Чому дитині корисно рости з домашнім улюбленцем, розповідає волонтер Максим Буров, лікар-педіатр з освіти.
«Народження дітей як причина відмови від тварини дивує. Потім батьки та оточуючі скаржаться, що діти не вміють поводитися з тваринами та ростуть жорстокими, — ділиться досвідом пристрою Максим, на рахунку якого чимало врятованих кішок. — Чим раніше дитина починає спілкуватися з домашньою твариною, тим швидше вона привчається піклуватися про неї, бути відповідальною та уважною».
У якому віці дитину краще завести вихованця? На що звернути увагу?
Після того, як дитині виповнилося 5-6 років, вважає зооволонтер і заводчик курильських бобтейлів, Вероніка Миронова. «До цього віку діти вже розуміють, що таке біль. Батьки повинні навчити дитину взаємодіяти з твариною, не завдавати їй неприємних відчуттів. Якщо малюку все пояснити правильно, вони з кішкою можуть стати справжніми друзями».
Заводячи кішку, сім’я з маленькою дитиною має взяти до уваги підвищену травмонебезпеку для тварини. «Обіймашки» з маленьким кошеням можуть призвести до перелому хребта у вихованця, трагедії для дитини, моральних та матеріальних втрат у дорослих членів сім’ї. Тому батькам доведеться приділяти підвищену увагу і людській, і котячій дитині, регулювати їхні взаємини.
«У такі сім’ї бажано приймати котячих підлітків, уже кастрованих та стерилізованих, — упевнена Вероніка. — Важливо, щоб тварина була доброзичливою, з рівною вдачею».
Облаштуйте побут кішки так, щоб сусідство з маленьким господарем або господаркою не ставало для неї джерелом стресу.
«Миски та лоток повинні розташовуватися так, щоб вихованець міг вільно і спокійно їсти, пити, ходити в туалет та відпочивати. Якщо у кішки немає остраху закритого простору, лоток краще придбати закритий. Своєчасно його прибирайте. Поясніть дитині, що не можна турбувати тварину в лотку, біля мисок, під час сну. Відведіть кішці тихе, безпечне, високе (можна навіть затемнене) місце, де вона може відпочивати на самоті та спати свої законні 12-14 годин», — радить Вероніка.
Що треба враховувати, якщо дитині 5 років та більше? Які обов’язки можуть виникнути у дитини?
З п’ятирічною дитиною можна домовитися: прищепити їй поняття про відповідальне ставлення до тварин.
Доручайте малюку нескладні обов’язки: вичісувати кішку (якщо вона привчена до процедури і спокійно на неї реагує), наливати воду в миску, годувати, грати, іноді навіть прибирати лоток (зрозуміло, використовуючи совок).
Поясніть дитині, що турбота про тварину рутинна і не завжди приємна. Сама кішка не може себе обслужити, має лапки, тому господареві доводиться їй допомагати. Грати з кошеням – це легко та приємно, але робити це треба щодня. А ще потрібно вчасно зупинятися, не змушувати вихованця грати за людськими правилами.
Вероніка продовжує: “Вечірнє годування (це зручніше за часом) можна зробити спільним ритуалом, спільні ігри ввечері допоможуть міцніше спати і дитині, і кішці”.
Які правила гуртожитку з кішкою треба пояснити дитині?
Необхідно нагадувати основні потреби кішки: вільний доступ до їжі, води, туалету, недоторканність у місцях відпочинку. Дитина має вчитися виявляти увагу та повагу до живої істоти. Потрібно вчити грати з кішкою без провокацій тварини, а якщо щось пішло не так, спокійно реагувати на подряпини. Найголовніше — не можна допускати жодного насильства щодо кішки.
Багато кішок при належній повазі готові служити малюкам подушкою і дозволяти їм більше, ніж дорослим.
Які породи підійдуть сім’ям із дітьми?
Справжні котолюби знають, що кішки часто самі обирають собі сім’ю, незважаючи на рекомендації фахівців та інші «умовності» (з погляду кота, ясна річ). І все-таки представники деяких порід вирізняються особливою соціальністю.
«Прекрасно підійдуть породи, орієнтовані на взаємини з людиною, так звані породи-«компаньйони»: сфінкси, корніш-рекси, сіами та орієнтали, курильські бобтейли, меконгські бобтейли, абіссінські кішки, оповідання Вероніо кішки, манчки.
Які породи не підійдуть сім’ям із дітьми?
Модні нині мейн-куни, незважаючи на значні розміри, як правило, наділені тонкою душевною організацією, та й для малюка завеликі. Британські кішки теж повз: вони не терплять фамільярності. Бенгали можуть бути дуже норовливими, а перси вимогливі, терпіти не можуть шуму і суєти, тому в сім’ї з дуже маленькими дітьми почуватимуться незатишно. Але це лише загальні поради.
Кожна кішка, кожна сім’я, кожна дитина індивідуальні. І саме з цих особливостей слід виходити.
Нічого не забули?
І звичайно ж, щоб існування людей і кішки нічого не затьмарювало, треба пам’ятати такі правила:
- кішку чи кота треба вчасно стерилізувати/каструвати, а по можливості брати в сім’ю з дитиною вже стерильну тварину;
- як і дитині, кішці потрібен щорічний медогляд та щеплення, особливо якщо кішка проводить літо на дачі;
- обов’язкове регулярне оброблення від паразитів (нашийники, краплі, таблетки);
- на вікнах обов’язкові сітки або спеціальні ламелі з полікарбонату: вони убезпечать і маленьких господарів, і їхніх вихованців;
- вкрай бажано стригти кішкам пазурі, щоб спілкування з двоногими було нетравматичним та приємним для обох сторін.