Норвезька лісова кішка: червоний мармур та… бурштин
Всупереч поширеній думці, норвезька лісова кішка буває не лише «дикого» забарвлення, тобто чорно-білого таббі, а й червоного. Причому це її повноправний колір: наприклад, представлений 80 років тому в Осло перший «виставковий» кіт норвезько-лісової породи був рудим із білим, що мовою фелінологів означає «червоний біколор».
Справжні «норвежці» народжуються червоними з білим, червоними таббі (з смужками та плямами), але найдивовижніші руді норвезькі кішки з’являються на світ… чорними! Історія майже детективна. У 90-ті роки XX століття у норвезьких кішок рідкісного забарвлення «блакитне золото» (розбілене чорне забарвлення теплого відтінку, сіро-шоколадне) стали народжуватися чорні кошенята, які, дорослішаючи, ставали або морквяно-рудими, або кремово-теракотовими. Фахівці запідозрили вливання крові інших порід — зокрема, бірманських кішок та абіссинців. Було проведено розслідування, але «слідчо-експериментальні» в’язки з представниками вищезгаданих порід так і не привели до чарівним чином кошенят, що змінюють забарвлення.
Генетичні тести підтвердили: це мутація, внаслідок якої у міру дорослішання чорна шерсть стає янтарною. Забарвлення отримало назву amber.
Сибірська кішка: золото та червоне срібло
Сибірські кішки входять у «союз рудих» завдяки генам як червоного, а й золотого окрасів. Червоних «сибіряків» від золотих майже відрізнити: тих та інших можна назвати рудими. У кішок золотого забарвлення частина остевого і покривного волосся — теплих абрикосових тонів, а ноги — яскраво-жовті в темних «шкарпетках», очі ж не темно-жовтогарячі, які бувають у сибірських кішок червоного забарвлення, а зелені чи блакитні. Котят такого забарвлення отримати важко, ще важче закріпити лінію. Тому золоті сибірські кішки – рідкість. Що стосується червоних забарвлень, то у сибірських кішок їхня «широка лінійка»: від червоного тигрового до всіляких освітлених варіантів. Наприклад, є рідкісний колір – «червоне срібло».
Канадські та донські сфінкси: червоні блискучі
У інопланетного виду безшерстих канадських кішок забарвлення проявляється у відтінку шкіри: від яскраво-червоного до рожевого. Губи та підборіддя сфінкса мають бути такого ж тону, а подушечки лап та ніс – червоно-цегляного кольору. Червоний має бути глибоким, блискучим, гладким, мітки на тілі не допускаються. Забарвлення «червоний таббі» — глибшого червоного кольору мітками (смугами, плямами).
У донських сфінксів теж зустрічається червоне забарвлення, і це найчастіше червоне таббі.
До речі, червоне забарвлення завжди супроводжується смужками та мітками — таббі, це генетика. Але смуги можуть проглядатися більшою чи меншою мірою, так, у червоних канадських сфінксів їх не видно неозброєним оком.
Шотландські кішки: рідкісний червоний
Всупереч поширеній думці, що шотландські кішки тільки сіро-блакитні, всі вони — скоттиш-фолди (шотландські прямоухі), скоттиш-страйти (ослоухі), хайленд-фолди (довгошерсті висловухі) і хайленд-страйти (довгошерсті) , включаючи червоний. Розмаїття забарвлень домагалися шляхом схрещування «шотландців» з кішками інших порід, але після закріплення генетичних ознак подібні в’язки заборонили. Зараз скоттиші забарвлень «червоний», «червоний мармур», «червоний біколор», «кремовий (освітлений червоний)» та «золотий» зустрічаються рідко. Найважливіший для заводчиків — «суцільний червоний»: тон рівномірний і густий, а неяскравий візерунок допустимо (але небажаний) лише на лобі та ногах.
Девон-рекси: руда веселка
Девонширські кучеряві кішки — одна з найбагатших кольорових порід, і така ж різноманітність у девон-рижиків. Червоний зустрічається у них у всіх проявах: суцільний, червоний мармур, червоний біколор (з білим) та ред-пойнт — «сіамське» забарвлення, коли все тіло біло-кремово-абрикосового відтінку, а мордочка, вуха, хвіст та лапи — червоного. У девон-рексів рідка тонка шерсть і просвічує шкіра, яка у кішок червоного забарвлення під стать – рожева, з цегляно-червоними подушечками лап, підборіддям і губами. Очі червоних девон-рексів – мідні, темно-жовтогарячі. У кішок цієї породи зустрічається найцікавіше червоне забарвлення – “червоний мінк”. Він схожий на пойнтовий, тобто одні ділянки тіла темніші за інші, але контраст між квітами виражений менше, забарвлення рівніше. А колір очей у таких кішок не блакитний, як у пойнтів, а бірюзовий, аквамариновий, зелено-блакитний.