У моєї кішки болять вуха. Що робити?

Догляд

Для початку переконайтеся, що проблема дійсно у вухах

Кішку турбують саме вуха, якщо вона…

  • постійно розчісує вухо, воно червоніє, лущиться;
  • трясе головою, нахиляючи голову у бік одного вуха (швидше за все болісні відчуття виникають саме в цьому вусі);
  • катається по підлозі;
  • огризається при погладжуванні по голові (якщо раніше такого не було), стала нервовою чи млявою;
  • стала багато і з незрозумілих причин нявкати, особливо якщо вокалізація пов’язана з ознаками вище.

Огляньте внутрішній бік вуха щодо скоринок (засохла лімфа) і коричневої липкої бруду з неприємним запахом (продукт життєдіяльності паразита — вушного кліща).

При підозрі на вушний або коростяний кліщ, зверніться до ветлабораторії

Вушний, або коростяний, кліщ – небезпека № 1 для вух кішки.

Зовнішній слуховий прохід кішки – це хрящова тканина, оболонка якої виділяє воскоподібний секрет. Мастило захищає вухо від падіння бруду всередину, але воно є живильним середовищем для «проживання» вушного кліща otodectos cynotis. Цикл життя цього паразита 24 діб, він швидко розмножується, харчується лімфою та відмерлими частинками шкіри. Кліщ провокує біль і свербіж у вухах, що призводить до виділень та лущення.

Якщо паразита вчасно не вивести, може початися гнійний отит запалення внутрішнього вуха. У найсерйозніших і найзапущеніших випадках це призводить до менінгіту.

Підчепити вушний кліщ можна:

  • від іншої тварини (собаки, сусідської кішки) при прямому контакті або через загальні предмети – підстилки, миски, щітки, іграшки;
  • в умовах будинку: паразит може потрапити до квартири на взутті чи одязі людини — особливо, якщо той контактували з іншими тваринами.
Читайте ще:  Як не підпустити кішку до ялинки: 8 способів

Небезпека зараження вушним коростяним кліщем зростає навесні з настанням тепла: кліщі не живуть на морозі, температура від мінус 5 градусів для них смертельна.

Порода

Орієнтальна.

У деяких кішок схильність до підвищеного утворення секрету – їх вушка всередині завжди трохи вологі, в інших – все в нормі, і тому ризик зараження кліщем нижче. Чим більш відкрите і велике вухо (наприклад, як у орієнтальних кішок), тим менша ймовірність захворіти. Чим пухнасте і закрите (перси, висловухі кішки), тим більше.

Що робити при підозрі на коростяного кліща? У ветаптеках продаються засоби боротьби з вушними кліщами (лосьйони, гелі та мазі, краплі), але все ж таки самолікування ми не рекомендуємо, тим більше що на першому етапі не потрібно везти вихованця в клініку: достатньо звернутися до ветлабораторії. Ви можете лише підозрювати наявність вушного кліща, але не знати напевно: розмір паразита настільки маленький, що побачити його неозброєним оком неможливо. У ветеринарній лабораторії використовують мікроскоп. Зберіть виділення із вушка і здайте їх на аналіз. За наявності кліщів та личинок у виділеннях визначають – кліщ чи ні, за їхньою кількістю – стадію ураження.

З готовим аналізом зверніться до ветеринару

Лікар оцінить стан пацієнта та призначить комплексне лікування. У деяких випадках потрібно не тільки виводити кліща акарицидними препаратами, а й колоти антибіотик, давати антигістамінне, заспокійливе, у складних випадках імуномодулятори.

Завжди лікують обидва вуха, навіть якщо запалення тільки в одному. Результат лікування теж повинен оцінити ветеринар: чи повністю вивівся кліщ, покаже аналіз відокремлюваного з вуха, чи пройшло запалення — аналіз крові. При правильному лікуванні отодектоз відбувається за 14 днів.

Забудьте про ватяні палички як спосіб очищення вух кішки

І в будь-яких схожих предметах є ризик з їх допомогою заштовхати бруд ще глибше. Якщо у кішки «пух з ух», акуратно зістрижіть його ножицями із тупими закругленими кінчиками, якщо кішка дозволить. Купуйте спеціальний зоолосьйон для чищення вух та дійте за інструкцією. Наносите лосьйон (якщо його немає – хлоргексидин) тільки на видиму внутрішню частину вушної раковини.

Читайте ще:  6 лайфхаків: як утримувати вихованця з найменшими витратами

Пам’ятайте про профілактичні заходи

Як запобігти зараженню вушним кліщем? Насамперед, не допускайте контакту кішки з потенційно заразними тваринами (вільний вигул, походи в гості з вихованцями тощо).

Слідкуйте за чистотою в будинку, стирайте та дезінфікуйте котячі лежанки та будиночки (дуже допомагає пароочисник).

Не рідше одного разу на тиждень оглядайте вуха вихованця.

Не рідше ніж раз на місяць профілактично чистіть вуха кішки зоолосьоном за інструкцією.

Нехай ваша кішка буде здорова!

Попередній запис
Нахабна руда морда: топ порід рудих кішок. Частина 1
Наступний запис
Дикий, дикий звір: гібридні породи котів. Частина 2