Реагенти. Що це таке?
Що ж таке реагенти, і чи такі вони «злі», як про них говорять?
На вулицях великих міст розсипають відразу кілька видів реагентів, до складу яких входять хлорид кальцію, хлорид натрію (кухонна сіль), хлорид калію, хлорид магнію та форміат натрію (сіль мурашиної кислоти) та мармуровий щебінь.
Хімія, потрапляючи в сніг, поглинає вологу та перетворюється на «брудну кашу», яка виділяє тепло. Тепло розтоплює сніг, що падає або вже лежить. На вулиці ми звертаємо увагу на найнешкідливішу частину реагентів — мармуровий щебінь, це та сама біла крихта, яка іноді продовжує лежати на газонах улітку.
За словами експертів та ветеринарів, з усієї хімії в реагентах найбільшу загрозу для людини та собаки становлять форміат натрію (подразнення верхніх дихальних шляхів та слизових оболонок) та хлорид кальцію (опіки лап).
Дискусійне питання, як таки боротися зі снігом, залишаємо осторонь, і зізнаємося, що реагенти таки шкідлива штука. Хоча б тому, що собака, яка отримала після прогулянок містом опіки лап, — часте явище.
Чим небезпечні реагенти для собак?
Шкіра собак на подушечках лап усю зиму (та й восени і навесні теж) знаходиться в зоні небезпеки. Реагенти подразнюють шкіру, залишають опіки та тріщини на подушечках, іноді провокують дерматит.
Якщо собака після переходу через дорогу витягує або підтискає лапу (лапи) і відмовляється йти далі, швидше за все, вона отримала опік. У цьому випадку не дозволяйте вихованцю вилизувати лапи! Протріть лапи сухою рукавичкою і перенесіть на чистий сніг. Якщо опік серйозний – терміново до ветеринара!
Також у цьому випадку ви можете отримати безкоштовну консультацію ветеринара онлайн. Ветеринар дасть свої рекомендації щодо подальших дій.
Обережним треба бути тим, хто вигулює представника дрібних порід собак.
По-перше, подушечки лап дрібних собак особливо чутливі до реагентів. По-друге, якщо собака наїсть солі, виникає велика загроза для життя вихованця.
У дрібних собак, на відміну від їхніх великих побратимів, співвідношення маси тіла і площі кишечника менше, у цих собак менше жиру і менше рідини в організмі. Якщо вихованець вилизав обпалену реагентом лапу або проковтнув кристали солі разом зі снігом, сіль потрапить у шлунково-кишковий тракт і, не встигаючи нейтралізуватися організмом, починає роз’їдати слизову оболонку кишечника. Це може призвести до внутрішньої кровотечі та швидкого зневоднення.
Симптоми залежать від ступеня отруєння та стану собаки (молодий, старий, хворий). Найчастіше це блювота під час або після прогулянки, тремтіння, слабкість, пронос, пригнічений стан.
Як рятуватися?
Найбезпечніше — не ходити тротуарами і дорогами. Якщо немає парку чи ділянки з чистим снігом біля під’їзду, маленького собаку краще доносити до безпечного місця прогулянки у перенесенні.
Всі ваші прогулянкові маршрути пролягають дворами та тротуарами? Купуйте вихованцю черевики: їх виробники вже давно розібралися, чим загрожують чотирилапим реагенти, і випускають масу моделей для будь-яких лап. Взуття підбирайте в магазині разом із собакою, приміряючи аксесуар, щоб він потім ніде не тиснув або, навпаки, не був великий.
Собака відмовляється носити взуття? Ветеринари радять перед прогулянкою втирати вихованцям у подушечки лап віск чи мазь із прополісом. Кошти можна купити у зоомагазинах. Після прогулянки ретельно видаліть мазь та вимийте лапи вихованця у великій кількості води. Обмовимося, що у деяких випадках мазі не працюють.
Жоден із варіантів не підходить чи не працює? Тоді переносіть собаку, якщо це можливо, через найзасипаніші реагентами ділянки та вибирайте для прогулянок місця з чистим снігом.
Якщо собака отруїлася саме реагентами, керівництво до дії таке ж, як і за будь-якого отруєння: вихованцю потрібно промити шлунково-кишковий тракт і викликати блювання. Класичний засіб для цього – розчин соди або харчової солі та води. Розведіть чайну ложку соди у двох склянках води та напоїте тварину. Якщо воно не п’є, вливайте або впорскуйте в пащу насильно. Не перестарайтеся: собака не повинна випити все, доза залежить від розміру вихованця. Після закінчення блювоти дайте собаці сорбенти (наприклад, Альмагель, Ентеросгель) або активоване вугілля. Враховуйте, що дозування ліків також залежить від розміру собаки. Його можна розвести і впорснути в горлянку вихованця звичайним шприцом. А далі — поспішайте до ветеринара або викликайте перевіреного лікаря додому. Пам’ятайте: отруєння може стати смертельним, якщо собаці, а особливо — крихітному — вчасно не допомогти.