Про етапи життя кішки
Кошеня (0-12 місяців). У цьому віці малюк отримує інформацію про світ, про його межі. Для цього йому потрібно багато енергії, тому правильно годувати кошеня калорійнішим раціоном. Чим багатше навколишнє кошеня середовище, тим гармонійнішим і контактнішим він виростає. Забирати кошеня в новий будинок можна за три місяці, тоді ж правильно починати його виховання. «Техогляд» у ветеринара варто проводити перед щорічним щепленням, звичайно, якщо кота нічого не турбує.
Дорослий (1-6 років). У вихованці все ще вирує енергія, а у віці 3–6 років починається справжній розквіт сил. Поведінка, яка проявляється у цьому віці, збережеться за кішкою на все життя. Реакції на нове багато в чому залежить від колишнього досвіду. Нові враження, як і раніше, дуже важливі для вихованця.
Після того, як кішці виповнився рік, правильно її переводити на корм для дорослих. Огляд лікаря потребує 1-2 рази на рік, у тому числі перед щорічною вакцинацією (якщо немає проблем зі здоров’ям).
Вже на даному етапі варто подбати про здоров’я мозку кішки, щоб скоротити ризики когнітивної дисфункції надалі.
Зрілий вік (7-12 років). На цьому етапі кішка може стати менш енергійною, запускаються вікові зміни. Але при правильному догляді (досить вражень та вправ) у цьому віці кішки можуть бути цілком бадьорими.
Зазвичай поведінка кішки з віком змінюється: вихованець стає більш неспокійним, або більш апатичним. Реакції або загострюються, або притуплюються: наприклад, кішка може або з ентузіазмом вилизувати кошеня взятого в будинок або навідріз відмовитися його приймати, аж до агресії. У цей період зростає роль нових вражень і відчуттів у житті, кішка вимагає більшої уваги господарів.
Після консультації ветеринара можливий перехід на корм для кішок старшого віку або корм, що враховує специфічні проблеми зі здоров’ям. Бажано відвідувати ветеринара 2-3 рази на рік та регулярно здавати аналізи. Вакцинація не втрачає актуальності.
Старий вік (понад 12). Кітка-пенсіонер. Вікові зміни наростають, а проблеми зі здоров’ям виявляються, тому важливо регулярно (кожні три місяці) відвідувати ветеринара та здавати аналізи. За новими даними ветеринарної медицини, літній вік — не протипоказання для щеплень. Швидше за все, кішці знадобиться більше вітамінів, які призначить фахівець.
Збільшується потреба у увазі господаря та нових вражень: без них кішка старіє швидше, важче переживає вікові зміни. За рекомендацією ветеринара можна підібрати корм, який вирішує специфічні проблеми.
Будьте готові, що у цьому віці кішка може стати агресивною та дратівливою. Якщо немає протипоказань, щороку прищеплюйте вашу кішку.
Про вікові зміни
Кітка може дожити до глибокої старості в повному здоров’ї, але все ж таки її поведінка з роками зміниться. До речі, чим «самостійнішою» була кішка у зрілому віці, тим меншими будуть помітні зміни в старості.
Цикл сну. Молода тварина легко підлаштовується під ритми життя господаря, а стара кішка починає більше спати, вибирає місця темніші, спокійніші та тепліші. Наприклад, може “свити гніздо” у шафі або під письмовим столом. Якщо у кішки все гаразд із суглобами, вона забиратиметься вище і ховатиметься на верхніх ярусах котячих комплексів або на шафах.
Іноді кішка може прокинутися вночі, і безцільно тинятися по дому, супроводжуючи це ходіння звучними коментарями. Можливо, кішка просто дезорієнтована.
Вокалізація. З роками кішки починають частіше і голосніше нявкати, постійно розповідаючи щось господарям. Іноді вони змінюються тембр голосу. Можна гукати кішку, показуючи, що ви тут чуєте її.
Рівень агресії та ніжності. Кішка може стати агресивною, дратівливою, негативно реагувати на спроби інших тварин, дітей, господарів пограти з нею, провокувати бійки. А може, навпаки, стати «кішкою-липучкою» — ходити за господарями по п’ятах і докладно висловлювати свою точку зору на те, що відбувається.
Смакові пристрасті, нюх та зуби. Кішка може «розлюбити» звичну їжу. Так може здатися на перший погляд, але насправді вона просто перестає відчувати її запах. Ситуація стає особливо складною, якщо кішці прописана сувора лікувальна дієта. У цих випадках допомагає розмазати по корму, який їсть ваша кішка, тонкий шар (саме тонкий шар, а не половину порції) ласощі на кшталт «супу для котів» або котячих консервів, що сильно пахнуть. Також кішка може відмовлятися від звичного сухого доорма, але причиною може стати відкладення зубного каменю та інші проблеми із зубами (карієс, проблеми з яснами тощо). Іноді кішка може забувати, що вона щойно поїла. У цьому випадку вона починає голосно і нудно вимагати їжі і стає нестерпним жебраком. Вихід — суворо дотримуватись режиму годування. Проконсультуйтеся з ветеринаром щодо дробового та частого харчування, щоб розрахувати оптимальний розмір порції.
Крім того, давайте кішці нюхати різні предмети, приносите «зразки запахів» із гостей. Все це допоможе вихованці уникнути згасання мозку.
Зір. Кітка може зберегти добрий зір до останніх днів, а може почати зліпнути через катаракту (помутніння кришталика) або глаукому (підвищений внутрішньоочний тиск, що доставляє кішки сильний біль). У будинку, де мешкає кішка з порушеннями зору, не рекомендується радикально пересувати меблі. У жодному разі не переміщуйте миски для їжі та води, лотки, кігтеточки та спальні місця кішки, щоб вона могла легко їх знайти. Можна встановити питний фонтанчик замість додаткової миски з водою, щоб кішка могла знаходити водопою за звуком. Не захаращуйте «шляхи прямування» кішки. Розмовляйте з нею спокійним, майже монотонним голосом, особливо якщо вам треба раптово перемістити кішку з її лежанки. Найчастіше кличте кішку на ім’я.
Слух. Слух може також слабшати, у таких випадках кішка може губитися, не реагувати на заклики. У цьому випадку спробуйте спілкуватися з кішкою за допомогою умовних сигналів: підзивайте її бавовною долоні по підлозі, тупотінням або іншим сигналом. До речі, ця вправа дуже корисна кішці, що старіє, тому що необхідність звикати до нових моделей поведінки розвиває мозок.
Якщо у кішки зі слухом усе гаразд, слухайте при ній музику. Зберіть «фонотеку» для кішки, і, йдучи з дому, ставте той чи інший плей-лист. Так мозок кішки отримуватиме нову їжу, та й їй у вашу відсутність не буде так самотньо.
Когнітивна функція. На превеликий жаль, старі кішки можуть страждати на котячу когнітивну дисфункцію. Подібний стан переживають понад 55% кішок у віці 11-15 років та понад 80% кішок, яким виповнилося 16-20 років (WebMD). Виявляється це втратою орієнтації у просторі, надмірною вокалізацією, іноді зі зміною тембру голосу, погіршенням зору, нюху, але загостреним тактильним почуттям. Кішка може розлюбити погладжування чи грумінг. Іноді комплекс таких змін виливається у несподівану агресію проти господаря чи гостей. Намагайтеся не чіпати кішку, якщо вона цього не хоче. Уважніше стежте за язиком тіла. Ізолюйте кішку, коли до вас приходять гості, попросіть їх не набридати кішці увагою. Іноді, як згадувалося, кішка не може прожити без господаря, постійно ходить за ним, вимагаючи уваги. Трохи допоможе кішці будь-який предмет одягу, порівняно довго вживаний: покладіть його або на ліжко, або на ту лежанку, де протягом дня лежить ваша старенька або ваш дідок.
Також у кішок може розвинутися невроз нав’язливих рухів: тварина може без причини свербіти, вилизуватися до лисин, викушувати уявних паразитів з вовни.
Щоб уповільнити старіння мозку, постійно пропонуйте кішці нові враження: нові запахи, звуки, намагайтеся грати хоча б трохи, але щодня.
Іноді кішці допомагає знайти другу молодість новий вихованець, особливо маленький. До старої тварини малюка брати слід дуже обережно, відповідно до фізичного стану вашого вихованця. А ось зрілому і старілому (7-13 років) коту (або кішці) новий вихованець, особливо якщо їх правильно познайомити, допоможе згадати молодість і підбадьоритися.
Скелет та м’язи. Також змінюються. Об’єм м’язів поступово зменшується, кішка наче «усихає». Якщо у кішки була зайва вага, можна помітити, що тіло як би сповзає в живіт. Якщо кішка протягом життя була фізично активна, то її кістки м’язи будуть у кращому стані, ніж у товстої кішки-лежні. До старості у кішок може розвиватися артрит, з’являтися остеофіти (кісткові нарости) хребців (частіше поперекового відділу), що ускладнюють рух і біль. Також малорухливі кішки можуть страждати від остеопорозу (зменшення кісткової маси) та, як наслідок, переломів при невдалих стрибках. Допомагають хондропротектори, але вони вимагають методичного та тривалого прийому та фізична активність протягом життя кішки.
Нірки, печінка, шлунок. Починаються або продовжують посилюватися вікові зміни. Найгрізніша недуга — хронічна ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність. Єдиний плюс старості в цьому випадку: чим пізніше розвивається хронічна ниркова недостатність, тим повільніше вона розвивається, тим більше шанс у тварини прожити довге життя (при дотриманні всіх приписів лікаря, зрозуміло).
Сечовипускання/дефекація. Тут також можливі «сюрпризи». Кішкам із артритом буває важко згинати ноги, тому вони писають стоячи. Сеча при цьому може потрапляти будь-куди, але не у відкритий лоток. Врятувати ситуацію може лоток-будиночок, або лоток із високим заднім бортом. Ще варіант — зробити з пластикової або силіконової сервіровки серветки «шторку» для лотка. Шторку треба прикріпити до стіни так, щоб її нижній край майже торкався наповнювача. Краще зробити в «шторці» дірочки і надягати на гачки: знімну шторку можна мити. Під лоток постеліть пелюшку, що вбирає: це теж врятує від наслідків промахів.
Також у старої кішки може виникнути нетримання сечі, вона може почати писати в недозволеному місці. Спочатку треба виключити загострення МКБ або цистит. Якщо ж кішка клінічно здорова, доведеться розробляти засоби захисту меблів.
Перистальтика кишечника у старих кішок слабшає. Результатом можуть стати запори або пронос. Причому два ці стани можуть змінювати один одного. Порадьтеся з лікарем. Виключіть каміння у сечовому міхурі у кішки (вони можуть провокувати запори). Дієту з високим вмістом клітковини або, навпаки, для чутливого травлення повинен вибирати лише лікар.
Забарвлення, вовна та терморегуляція. У кішки можуть з’явитися сиві волоски на шерсті, посидіти мордочка або вуса. Але найбільше зміни помітні на кішках з акромеланічним (залежним від температури або так званим «сіамським») забарвленням: такі тварини з віком дедалі темнішають.
Шерсть може також змінити текстуру: стати жирною чи сухою, «підняти дибки». Може з’явитися лупа, особливо на крижах. Такі проблеми треба вирішувати з ветеринаром, щоб вчасно помітити хворобу і, по можливості, її позбутися.
Може розвинутися або посилитись алергія на корм у кішки.
Кішка може більше мерзнути, вити гнізда, ховатися в шафи. Страждають і судини: у кішки може розвинутись гіпертонія.
Пазурі. У старих кішок кігті можуть стати дуже крихкими або, навпаки, потовщати і рости дуже швидко, вростаючи в подушечки лап. У будь-якому випадку кігті старій кішці треба підстригати регулярно: якщо страждає координація, то кішка може зачепитися за будь-яку петельку в кігті, за будь-яку складку на одязі, пледі і сильно себе травмувати.
Координація рухів. Сильніше від цього страждають кішки із зайвою вагою. Рухи стають скутими, кішка важче стрибати вгору або вниз, важко лазити, її може заносити на поворотах (в цьому випадку треба виключити інсульт). У дуже важких випадках кішка може відмовляти задні лапи.
Про продовження молодості
Кілька порад щодо догляду за літнім вихованцем:
- Грайте з кішкою щодня, хоч би по 15-20 хвилин. Кидайте м’ячик, грайте дразнилкою: спонукайте кішку не лише бігати за нею, а й стрибати.
- Те саме стосується ігор з лазерною указкою: світите не тільки на підлогу, а й на стіни, на кігті.
- Закінчувати гру з указкою треба так: однією рукою вимкнути вказівку, іншою кинути на те місце, де була точка, іграшку чи шматочок ласощів, щоб закріпити позитивне враження та досвід перемоги — «я полював — я здобув!», а не фрустрація від того, що предмет, на який полював кіт, зник.
- Навчайте кішку трюкам: проситися на руки, давати лапку, робити “зайчика” (або ховраха) – тобто сідати на задні лапки в обмін на частування та інше позитивне підкріплення.
- Забезпечте кішці достатню кількість нових вражень. Приносьте з гостей зразки нових запахів. Можна навіть попросити у господарів, наприклад, шматочок старої підстилки їхнього вихованця, що «вийшла з ладу» футболку. Купуйте кішці «нюхальний килимок» або змайструйте його самі.
- Купуйте або змайструйте інтелектуальну годівницю (підійдуть і годівниці для собак).
- Іноді давайте кішці пограти з картонними коробками, кришками від різних напоїв, папірцями: чомусь кішки люблять такі невигадливі іграшки значно більше красивих магазинних.
- Складіть плей-лист для кішки, вмикайте його, якщо йдете надовго з дому.
- Завантажте спеціальні ігри для кішки на планшет, запропонуйте кішці пограти. Якщо це сподобається вихованцю, грайте з ним щодня, іноді оновлюйте ігри.
- Обладнайте кішці теплу лежанку на вікні (якщо раніше не було), щоб тварина могла дивитися свій котячий «телевізор».
- Доброзичливим котам і кішкам можна завести молодого друга: юні коти не залишають байдужими нікого і змушують жити активніше.
- Правильно годуйте стару кішку.
Годування літньої кішки має бути збалансовано за всіма макро- та мікроелементами. У лінійках готових кормів зазвичай можна знайти раціони для вікових котів. Так, є сухий і вологий корм для тварин старше семи років, які містять усі основні поживні речовини, включаючи вітаміни А, Е, D3 та цинк. Такий корм допоможе підтримати основні життєві функції вихованця – імунну, ниркову та травну.